Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж

Доброго ранку!
Хвала Перуну за безкоштовну рекламу наших з вами послуг цієї ночі у Києві та околицях. 

       Таки знайшов: 2004 р., на конференції ICLP, яка проходила у Авіньйоні (Франція), проф. Хрватом з Угорщини було представлено доповідь (скан першої сторінки додаю) якраз про захист антен GSM. Пригадую, що шановний професор продавав охочим зазначений у роботі софт з розрахунку зон і надійності захисту.
       Таким чином, є 2 шляхи виконання завдання:
1) запропонувати замовнику ґрунтовно вивчити існуючі розробки та нормативи і подати технічне рішення (та чи він погодиться на додаткові витрати?);
2) формально виконати вимоги ДСТУ з блискавкозахисту (щось неодмінно у нього згорить , зате дешево).
       Проглядаючи публікації з цієї тематики зауважив, що найретельніше аналізувався характер розподілу напруг і струмів у щоглі за прямого ураження блискавичного. Тобто не штука перехопити блискавку, а от де потім діти імпульсний струм у десятки кілоампер!
       Шановний ZoloS9479,
       На другій сторінці доданого файлу показано, як доповнити вертикальний стрижень поземним (рос. горизонтальным), щоби сфера не торкнулася антени. Рішення почерпнуто з вищезгаданої доповіді, проте воно є досить відомим з інших публікацій.

Цитата: Evgen Koc від 18 Липень 2011, 16:49:00

Висота самої щогли не враховується. Адже йдеться про захист антенних систем. Нас цікавить висота стрижня відносно верхньої частини антени, куди може влучити блискавка.

Evgen Koc, вот и я пришел к этому мнению, но интуитивно, а в идеале хотелось бы какой-то нормативной "поддержки". Коллеги благодарю за участие в обсуждении.
Evgen Koc, а можете чуть шире раскрыть

Цитата: Evgen Koc від 18 Липень 2011, 16:49:00

настійливо раджу покінчити з захисним кутом і перейти до методу сфери

?

Ось фрагмент стор. 71 стандарту МЕК, з якого видно, що враховуємо лише висоту верхівки стрижня над захищуваною поверхнею. Тобто, один і той самий стрижень дає різні кути захисту для поверхні землі, на якій стоїть споруда, і для даху споруди, на якій закріплено стрижень.

Чому я раджу перейти до методу сфери:
ДСТУ Б В.2.5-38:2008 (IEС 62305:2006, NEQ)
...
7.7.2 Доцільно використовувати окремі методи в наступних випадках:
?   - метод захисного кута - для простих за формою споруд  і об’єктів ІV РБЗ або для маленьких частин великих споруд;
?   - метод фіктивної сфери - для споруд складної форми;
?   ...
Верхівка щогли GSM цілком може бути віднесена до споруд складної форми.

Ось! Знайшов хвилинку щоб розкопати вищезгадану дисертаційну роботу: http://pbc.biaman.pl/Content/396/Doktorat_RM.pdf
Тепер пошукаю якийсь приклад застосування методу сфери до високих споруд типу вежі GSM. У всякому разі сфера не обов'язково має торкатися поверхні землі. Обкатайте сферою верхівку щогли і виставте стрижні так, щоби та сфера не могла дістати до захищуваних антен. Звичайно, наш з Вами блискавкозахист не має заважати роботі антен. До того ж зверніть увагу на роздільчу відстань S, інакше не оминути іскріння і буде "не вмер Гаврило, то галушкою задавило" 

Цитата: ZoloS9479 від 18 Липень 2011, 12:45:28

так что, таки по методу угла?

Да сам теряюсь, как расчитывать зоны защиты. При разных методах получаются разные результаты.

Погляньте на це посилання: http://www.ochrona.net.pl/pdf/Instalacja_43.pdf. Воно хоч і польською, проте написано добрим фахівцем, а перекладач онлайн працює цілодобово. Для визначення захищених зон використовуйте метод сфери. Перевірте роздільчу відстань S. Якщо буде затісно з S, ставте ізольовані доземні провідники OBO isCon.