Просмотр сообщений

В этом разделе можно просмотреть все сообщения, сделанные этим пользователем.

Сообщения - Evgen Koc

Страниц: [1] 2 3 ... 44
1
Новий злучник «від ОБО», випробуваний на 200 кА

     У кількох місцях ДСТУ EN 62305-3:2012 - Блискавкозахист – Частина 3: Фізичні руйнування будівель (споруд) та небезпека для життя зустрічається згадка про «стандарти IEC майбутньої серії 62561». Зокрема, у розділі E.5.6.1   Механічна частина проекту, зазначено:

Матеріали, що використовуються для компонентів LPS, перераховано у Таблиці 5.
ПРИМІТКА       Відповідними є компоненти, приміром, затискачі та стрижні, вибрані згідно майбутньої серії стандартів IEC 62561.


     Ця серія присвячена компонентам, з який будується LPS. Технічний комітет МЕК ТС81 Lightning protection розробив вже цілу низку таких стандартів:
IEC 62561-1:2017 Lightning protection system components (LPSC) - Part 1: Requirements for connection components
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 1: Вимоги до з’єднувальних компонентів

IEC 62561-2:2018 Lightning protection system components (LPSC) - Part 2: Requirements for conductors and earth electrodes
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 2: Вимоги до провідників та уземлювальних електродів

IEC 62561-3:2017 Lightning protection system components (LPSC) - Part 3: Requirements for isolating spark gaps (ISG)
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 3: Вимоги до ізолювальних іскрових проміжків (ISG)

IEC 62561-4:2017 Lightning protection system components (LPSC) - Part 4: Requirements for conductor fasteners
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 4: Вимоги до тримачів провідників

IEC 62561-5:2017 Lightning protection system components (LPSC) - Part 5: Requirements for earth electrode inspection housings and earth electrode seals
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 5: Вимоги до ревізійних коробок уземлювальних електродів та ущільнень уземлювальних електродів

IEC 62561-6:2018 Lightning protection system components (LPSC) - Part 6: Requirements for lightning strike counters (LSC)
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 5: Вимоги до лічильників ударів блискавки (LSC)

IEC 62561-7:2018 Lightning protection system components (LPSC) - Part 7: Requirements for earthing enhancing compounds
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 7: Вимоги до сумішей для поліпшення уземлення

IEC TS 62561-8:2018 Lightning protection system components (LPSC) - Part 8: Requirements for components for isolated LPS
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 4: Вимоги до компонентів для ізольованих LPS

     Незабаром в Україні буде впроваджено два перших ДСТУ EN цієї серії, які виконано методом ідентичного перекладу. Для злучників передбачено два види електричних випробувань. Зразок піддають дії трьох імпульсів форми 10/350 мкс амплітудою:
-   50 кА (N – нормальні умови);
-   100 кА (Н – важкі умови).
     Проектувальнику належить звертати на це увагу, особливо маючи справу з LPS класів ІІ та І, де максимальна амплітуда струмів блискавки становить 150 кА та 200 кА, відповідно. Зазвичай, виходять з ситуації, ставлячи два злучники у паралель.
Проте, більшає об’єктів, де доводиться передбачати LPS вищих класів: медичні заклади, спортивні споруди, димарі, телекомунікаційні вежі, мости, будівельні підойми, біогазові заводи, сонячні електро- та теплогенерувальні системи, культові споруди. З розвитком номенклатури компонентів LPS, для побудови ізольованих ділянок виникає можливість використання одного-єдиного струмовідводу від стрижня перехоплення. Так, ізольований доземний провідник OBO isCon® PR 90 SW (у додатковій світло-сірій оболонці) здатний замінити собою 0,9 м повітряного проміжку. Виходячи з формули (4) розділу 6.3 – Електричне ізолювання зовнішньої LPS, ДСТУ EN 62305-3:2012, максимально можлива довжина відтинку OBO isCon® PR 90 SW, прокладеного «у одну нитку», становить 11,25 м. З кожного кінця належить встановити хомут еквіпотенціалізації на відстані x=2s  від краю. Таким чином довжина «повноцінного» відтинку ізольованого провідника становитиме
                                                                                       11,25 – 0,9х2= 9,45 м.
     При цьому добре мати злучник, який сам по собі витримав би проходження струму у 200 кА. Такий компонент вже спроектовано, виготовлено і випробувано фірмою “OBO Bettermann”. Допомогло цьому те, що у випробувальному центрі BET є генератор імпульсних струмів, здатний забезпечувати амплітуди понад максимальні 100 кА, передбачені IEC/EN 62561-1. Сполучна клема OBO, тип 249 8-10 V2A 200 (артикул 5408018) виготовлена із неіржавної сталі, що має неабияке значення для стійкості у кліматичних випробуваннях, передбачених стандартом. А пружинна шайба, яка забезпечує  необхідний контактний тиск, випробувана для використання у вибухонебезпечних зонах Ex 2/22. Саме там, де використання ізольованих систем відведення струму блискавки виявляється неперевершеним технічним рішенням з економічної точки зору.
 
Прямая ссылка: http://eom.com.ua/index.php?action=downloads;sa=downfile&id=3724

2
Сполучна клема блискавкозахисту на 200 кА

http://eom.com.ua/index.php?action=downloads;sa=view;down=3724

3
за змістом виходить навпаки - ДСТУ EN 62305:2012 протиречить ДСТУ-38.
Ви маєте право звернутися по офіційне роз'яснення до Національного органу стандартизації. Я повідомив Вам те, що відповідають на питання про пріориттеність ДСТУ у царині блискавкозахисту працівники УкрНДНЦ.

4
є пропозиція використовувати якісь абстрактні метереологічні данні. Де ці данні брати?
У світовій практиці використовуються дані від систем грозпеленгації (LLS) - густина спалахів блискавки на 1 км кв. земної поверхні протягом року. Є стандарт МЕК з вимогами до LLS, за дотримання яких проектувальники можуть використовувати ці дані. В Україні система грозпеленгації діє від 2016 року.

5
немає конкретики за якими даними розраховувати вірогідність влучення блискавок у будівлю
У ДСТУ EN 62305-2:2012 наведено методику розрахунку ризиків, пов'язаних зі спалахами блискавок. Проектувальник послідовно закладає у розрахунок певні заходи захисту, аж доки усі ризики, які є характерними для певного об'єкту, не стануть меншими за припускні рівні. Таким чином можна ефективно використати кошти.
   Серед іншого, розрахунок дає також число прямих уражень об'єкту протягом року.

6
2. Які переваги має ДСТУ EN перед ДСТУ-38
ДСТУ EN 62305:2012 є гармонізованим з європейськими нормами, тому ЗУ "Про стандартизацію" у Ст. 17 вказує на його пріоритетність порівняно із тим (ДСТУ-38), який йому протирічть. Це все, що треба знати практичному спеціалісту, аби не мати проблем з оцінюванням відповідності своїх проектів. Дискусії більш високого (наукового) рівня  ::) точаться у робочих групах МЕК. Минулого року було забалотовано  :'( деякі зміни до IEC 62305-3:2010 та IEC 62305-4:2010. Про це знають експерти, яких залучено до роботи у відповідних технічних комітетах стандартизації (ТК). ТК є відкритими для запитань, коментарів та побажань. Особливо вітаються @>-- замовлення від промисловості щодо розроблення (виконання ідентичних перекладів) тих чи інших норм. Звичайно, за умови фінансування цих робіт  $$ з боку замовників.

7
а чи можна проектувати ізольований блискавкозахист, якщо достеменно відомо, що національному органу оцінювання відповідності нічим підтвердити свою компетенцію в цій сфері?
В Українському контексті технічного регулювання відсутній такий орган. Натомість є нотифіковані ООВ, перелік яких можна знайти на сайті ДРС. Якщо громадянину "достеменно відомо" про некомепетентність (або наявність конфлікту інтересів) відносно котрогось з ООВ, його громадським обв'язком є повідомити про це ДРС - для проведення перевірки таких фактів та вжиття передбачених законом заходів.

8
діє закон, який наполягає на необхідності застосування ізольованих струмопроводів тут і зараз.
Такого закону наспрвді немає. Можливсть влаштування LPS, ізольованої від захищуваного об'єкту передбачалася також більш ранніми нормами. Згадаймо хоча б захист АЗС відкоремленими щоглами. У всякому разі його застування має обгрунтувати проектувальник. 

9
надлюдський тягар перейменування алюмінієвого прута діаметром 16 мм в блискавкоприймач відповідно до національних норм
Алюмінієвий прут 16 мм (технічне визначення - прут 16, алюміній) є позначенням матеріалу, з якого можна виготовлювати якісь деталі та будувати якісь конструкції. Натомість "стрижневий перехоплювач LPS" - це вже визначення компоненту системи захисту. Він може бути виготовлений з різних провідникових матерівалів, перелік яких наведено у нормативних документах. У ряді країн він має назву "lightning rod" або навіть "lightning arrester". У США його називають коротше - "NFPA 780". Охочі можуть зайти на сайт https://www.nfpa.org/ і ознайомитися докладніше з цією авторитетною саморегулівною організацією, яка відповідає за пожежну і технічну безпеку у США.
На одній з останніх нарад у Національному органі стандартизації було висловлено думку про те, що передовсім належить виконати ідентичний переклад українською офіційного словника МЕК. Згадаймо про невдачу відомого проекту "Вавілонська вежа" - саме з причини відсутності єдиної термінології.  Study

10
Evgen Koc, цікаво   а як же свобода тоговлі? тобто вітчизняний виробник (якщо такий є) не може торгувати тримачами дроту у Європі, тому що необхідний документ не було визнано?

      Кожна країна Євросоюзу має свої вимоги щодо підтвердження безпечності товарів для здоров’я та відносно можливої шкоди для довкілля. Якщо товар заїжджає з-за меж певної країни, експортер має засвідчити відповідність цим вимогам. Тому Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики намагався укладати двосторонні угоди з європейськими країнами про взаємне визнання сертифікатів. Наприклад, «Угода про співробітництво між Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Управлінням з технічної стандартизації, метрології і державних випробувань Чеської Республіки у сфері оцінки відповідності, стандартизації та метрології» від 17.09.2009. Список таких угод можна знайти тут: http://consultant.parus.ua/?doc=0045519C4D. Проте, як зазначалося у цій дискусії, час існування сертифікатів є вичерпаним.
      Іншим шляхом пішли країни Європейського Співтовариства. Всякому, хто бажає завозити товари до Європейської Економічної Зони (EEA), достатньо отримати право маркування знаком відповідності ЄЕС (EU Marking), який визнається всіма країнами EEA. Це значно скоротило проблеми для тих виробників з-за меж EEA, які раніше були змушені отримувати підтвердження відповідності вимогам численних країн-членів EU.
      З уніфікацією цих вимог у межах EEA отримання EU Marking виконується у шість кроків:
1.   Визначити для певної продукції відповідні директиви та гармонізовані стандарти;
2.   Перевірити наявність особливих вимог щодо продукції;
3.   Перевірити, чи є необхідність провести незалежне оцінювання відповідності (нотифікованим органом);
4.   Провести випробування продукції та перевірити її відповідність;
5.   Скласти та зберігати необхідну технічну документацію.
6.   Закріпити на продукції EU Marking та скласти Декларацію Відповідності – за формою Європейського Співтовариства.
      Для виробів, які можуть становити особливу небезпеку (приміром, газові котли чи бензопили), недостатньо випробувань, які виконує лише виробник. У цьому випадку випробування безпечності має виконати незалежна організація, спеціально призначена уповноваженим національним органом. Виробник може позначити виріб EU Marking лише у тому разі, коли це зроблено.
      Всередині EEA нотифікацію національного органу оцінювання відповідності (ООВ) певної країни виконує національний орган акредитації цієї країни. Позитивний результат, отриманий у будь-якому ООВ в межах EEA, є достатнім для позначення продукції EU Marking. В Україні повноваження нотифікувати українські ООВ має Національна агенція з акредитації України (НААУ). Проте, результати українських ООВ сьогодні не визнаються автоматично у межах EEA. Доводиться домовлятися з кожною країною EEA окремо (що й показано на початку цього тексту на прикладі з Чехією).
      Такий самий бар’єр стоїть на шляху імпортованої до України продукції. Існує можливість укласти угоду з ЄЕС про взаємне визнання результатів оцінювання відповідності. Вочевидь, вимоги до українських ООВ мають бути такими ж, як у країнах EEA. Належить брати до уваги, що така угода навстіж відкриє двері на ринок України для іноземної продукції. Досвід деяких країн Європи показує, що без належної підготовки національного виробника та розгортання українських випробувальних лабораторій, нотифікованих за вимогами ЄЕС, наша економіка матиме кілька непростих років.

11
Європейські стандарти передбачають відповідальність проектувальника за такі технічні рішення, які забезпечать достатнє зниження ризиків, пов'язаних з блискавками протягом економічно обгрунтованого періоду працездатності LPS. Стандарти, кодекси усталеної практики, положення саморегулівних організацій покликані допомогти проектувальнику у цьому. Зокрема, у ДСТУ EN 62305-3:2012 є розділ щодо корозійної стійкості. Там є з чого вибирати.

12
Згідно з якими нормами виробляються пластикові кріплення для дроту?
Ті виробники, які дотримуються вимог Технічних регламентів ЄЕС, випускають кріплення відподвідно до
IEC 62561-4:2017 Lightning protection system components (LPSC) - Part 4: Requirements for conductor fasteners
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 4: Вимоги до тримачів провідників

Вітчизняні виробники не зобов'язані дотримуватися якихось вимог щодо цих виробів, оскільки Україна ще не визнала цей НД. Тому деякі з них намагаються докладно скопіювати зовнішній вигляд продукції відомих брендів. Споживач може й далі робити свій вибір. Ситуація зміниться на краще із прийняттям Україною цього стандарту. Для його ідентичного перекладу відповідному технічному комітетету стандартизації знадобляться певні кошти. Зазвичай, їх очікують від того (тих), хто зацікавлений у цьому. Для прийнятя ДСТУ EN без перекладу (за методом визнання) таких коштів не буде потрібно - належить лише висловити таке побажання до УкрНДНЦ (Національний орган стандартизації) або до того ТК, у сферу діяльності якого входить відповідний код ДК 004.

13
ДСТУ є обов'язковими до виконання у певних, передбачених випадках, зокрема:
- якщо у затвердженому Технічному регламенті наведено той чи інший ДСТУ, а також модулі, за якими має бути оцінено відповідність - на різних стадіях "життєвого циклу" продукції;
- якщо посилання на той чи інший ДСТУ містить котрийсь із затверджених ДБН.
Виходить, що у решті випадків - добровільно. Тобто, до цього листа належить додати ще якийсь Технічний регламент або ДБН, аби використання ДСТУ набуло обов'язкового характеру.

14
Может вы не в курсе, какие испытания в Украине являются регламентированными, а, какие , добровольными? Обращайтесь, я вам подскажу).
Авторитетна відповідь міститься у листі "До уваги користувачів стандартів та Технічних комітетів стандартизації України (ТК)!", який розміщено на сайті УкрНДНЦ, зокрема:
"За останні роки реформа у сфері технічного регулювання, частиною якої є система національної стандартизації,  досягла значних результатів:
- були затверджені базові Закони («Про стандартизацію», «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»);
- набула чинності низка технічних регламентів та інших нормативно-правових актів, які встановлюють обов’язкові вимоги до певних видів продукції;
- був здійснений перехід від обов’язкової сертифікації пострадянського зразка до європейської системи оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Обов’язкова сертифікація відмінена, застосовується виключно добровільна."


15
Ви помиляєтесь
СНиП 3.05.06-85 ЭЛЕКТРОТЕХНИЧЕСКИЕ УСТРОЙСТВА (діючий)
Я подав до відома форумчан один з результатів досить давньої наради у КИЇВЕЛЕКТРОМОНТАЖ спільно з КИЇВПРОЕКТ, де обговорювалися практичні аспекти впровадження в Україні системи TN-S, яка передбачала влаштування системи еквіпотенційних сполучень на сталевих трубопроводах будівель (споруд). Електрики відмовлялися торкатися труб, встановлених сантехніками.  Сантехніки - щось з'єднувати проводами. У підрадянські часи такі з'єднання (якщо вони були) виконувалися приварюванням провідників до труб. Сполучних шин не було - просто все переварювалося одне з одним. Цивілізований спосіб передбачав використання сполучних шин, провідників у жовто-зеленій оболонці та контактних хомутів з клемами. Оскільки на той час нікого, окрім OBO BETTERMANN, з такими хомутами в Україні не було, взялися застосовувати саме їх. Придбавали їх лише сантехніки (а не електрики). З часом з'явилися, звичайно, копії місцевого виробництва. Ця нарада відбулася явно пізніше 1985 р., коли з'явився цитований СНиП 3.05.06-85 (подальше існування якого яскраво живописує темпи процесів гармонізації нормативної бази у сфері будівництва). Згадані зміни у повноваженнях Мінрегіону щодо сфери стандартизації і були результатом невдоволення перебігом подій.

Страниц: [1] 2 3 ... 44