Просмотр сообщений

В этом разделе можно просмотреть все сообщения, сделанные этим пользователем.

Сообщения - Evgen Koc

Страниц: [1] 2 3 ... 44
1
Evgen Koc, а можна з посиланнями на норми?
ДСТУ EN 62305-3:2012
E.6.2.2   Зрівнювання потенціалів внутрішніх струмопровідних частин
...
Металеве обладнання, як от водяні, газові, повітряні та опалювальні труби, шахти ліфтів, опори кранів й т. ін. мають бути сполучені між собою та з LPS на рівні ґрунту.

Іскріння може виникати у металевих елементах, які не належать до будівлі (споруди), якщо ці елементи розташовані поблизу доземних провідників LPS. У місцях, де це становить небезпеку, належить вжити відповідних заходів зі зрівнювання потенціалів згідно п. 6.2, аби запобігти іскрінню
.

E.6.3.1   Загальні положення

Між зовнішньою LPS та усіма струмопровідними частинами, сполученими з системою зрівнювання потенціалів усієї будівлі (споруди) має підтримуватись достатня роздільна відстань відповідно до 6.3.

Оскільки рами та металеві корпуси обладанння на покрівлі має бути сполучено з системою зрівнювання потенціалів, між ними та провідниками LPS належить дотримувати відстані d > s.


2
До уваги тих, хто експлуатує та обслуговує системи пожежного захисту.
21.05.2019 спливає термін надсилання відгуків й зауважень до першої редакції
ДСТУ ХХХХ:201_ Системи протипожежного захисту. Підтримання експлуатаційної придатності
Проект національного стандарту в електронному вигляді можна отримати на офіційному веб-сайті УкрНДІЦЗ, на який покладено функції секретаріату Технічного комітету ТК 25 «Пожежна безпека та протипожежна техніка» www.undicz.dsns.gov.ua або за адресою e-mail: s_ponomarev@ukr.net

3
Проект
Зміни № 2 до національного стандарту ДСТУ-Н Б EN 1993-4-1:2012/Зміна № 2:20__ (EN 1993-4-1:2007/A1:2017, IDT) «Єврокод 3. Проектування сталевих конструкцій. Частина 4-1. Силоси»
Спеціалісти мають 60 днів для зауважень і доповнень.
Проект національного стандарту в електронному вигляді можна отримати в розділі «Нормативні документи» на офіційному веб-сайті організації-розробника проекту НД http://tk301.urdisc.com.ua.

Зокрема, сталеві конструкції можуть правити за доземні провідники у системах захисту від блискавки.

4
Металлоконструкция ДОЛЖНА быть присоединена к СУП и к молниеприемной сетке, которая тоже ДОЛЖНА быть присоединена к СУП.
Якщо метлоконструкції дійсно заслуговують того, аби бути приєднаними до провіднків LPS, то з рамами та корпусами устатковання на покрівлі не є все так просто.
Ситуація 1.
Можливо влаштувати систему перехоплення і відведення струму блискавки таким чином, аби забезпечити дотримання такої відстані d від устатковання (струмопровідних частин захищуваної споруди) до проводів громовідхильника, аби вона була більшою за іскробезпечну відстань s. У такому випадку метал устатковання приєднується до місцевої шини РЕ (до металевих конструкцій даху споруди). Захист електроніки від перенапруг забезпечується виснажниками (ПЗІП Тип 2).

Ситуація 2.
Неможливо влаштувати ізольовану від устатковання на даху систему перехоплення і відведення струму блискавки. У такому випадку належить забезпечити надійні з"єднання устатковання з проводами громовідхильника. Захист електроніки від перенапруг забезпечується блискавичниками (ПЗІП Тип 1)

З огляду на те, що (як правильно помічено acidfly) до рами устатковання впритул підходить профнастил (уздовж якого закріплено провідник сіткової системи перехоплення), ми тут маємо Ситуацію 2. Хоча, влаштування системи перехоплення на безпечній відстані від устатковання таки має рацію. Струми, що затікатимуть до живильної електромережі суттєво зменшаться і захиститися від них можна буде з SPD Тип 1+2.

У всякому разі помилкою є навмисне приєднувати корпуси устатковання до провідників сітки перехоплення.
Сітка перехоплення дійсно приєднується до системи еквіпотенційних сполучень блискавкозахисту (ЕВ), але лише тому, що доземні провідники, які йдуть від сітки, приєднано до того ж потенціалу, що й система уземлення. Але то вже на рівні землі, а до неї треба відпровадити струм блискавки таким чином, аби він менше кудись ще затікав іншими (можливо небезпечними) шляхами.

5
Просто я считал, что практически в совершенстве владею техническим украинским языком... Не понял разницы между "виснажники" и "блискавичники"... Мне показалось, что какой-то некорректный перевод... А росiйською мовою як буде?
Лише українська мова дає можливість мати різні назви SPD (Surge Protective Device). Блискавичники-SPD, випробувані за Типом 1 (імпульсами струму форми 10/350 мкс), тобто здатні витримати проходження часткових струмів блискавки. Виснажники - випробувані за Типом 2 (імпульсами струму форми 8/20 мкс), тобто здатні витримати лише перенапруги (а не струми блискавки). Українське "виснага" є перекладом російського "разряд". Слово "розряд" відсутнє в українській мові - його використання є суржиком (змішування слів різних мов). Надто співзвучне з ним слово "розрада", яке має зовсім інше значення. Приклади суржику можемо бачити не лише в Україні, але й серед наших емігрантів до Канади: "Поглянь-но у виндов, як там наші чілдренятка джампають по гардені".  :o Охочим раджу заглядит до живого російсько-українського словники - https://r2u.org.ua/

6
Новий злучник «від ОБО», випробуваний на 200 кА

     У кількох місцях ДСТУ EN 62305-3:2012 - Блискавкозахист – Частина 3: Фізичні руйнування будівель (споруд) та небезпека для життя зустрічається згадка про «стандарти IEC майбутньої серії 62561». Зокрема, у розділі E.5.6.1   Механічна частина проекту, зазначено:

Матеріали, що використовуються для компонентів LPS, перераховано у Таблиці 5.
ПРИМІТКА       Відповідними є компоненти, приміром, затискачі та стрижні, вибрані згідно майбутньої серії стандартів IEC 62561.


     Ця серія присвячена компонентам, з який будується LPS. Технічний комітет МЕК ТС81 Lightning protection розробив вже цілу низку таких стандартів:
IEC 62561-1:2017 Lightning protection system components (LPSC) - Part 1: Requirements for connection components
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 1: Вимоги до з’єднувальних компонентів

IEC 62561-2:2018 Lightning protection system components (LPSC) - Part 2: Requirements for conductors and earth electrodes
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 2: Вимоги до провідників та уземлювальних електродів

IEC 62561-3:2017 Lightning protection system components (LPSC) - Part 3: Requirements for isolating spark gaps (ISG)
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 3: Вимоги до ізолювальних іскрових проміжків (ISG)

IEC 62561-4:2017 Lightning protection system components (LPSC) - Part 4: Requirements for conductor fasteners
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 4: Вимоги до тримачів провідників

IEC 62561-5:2017 Lightning protection system components (LPSC) - Part 5: Requirements for earth electrode inspection housings and earth electrode seals
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 5: Вимоги до ревізійних коробок уземлювальних електродів та ущільнень уземлювальних електродів

IEC 62561-6:2018 Lightning protection system components (LPSC) - Part 6: Requirements for lightning strike counters (LSC)
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 5: Вимоги до лічильників ударів блискавки (LSC)

IEC 62561-7:2018 Lightning protection system components (LPSC) - Part 7: Requirements for earthing enhancing compounds
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 7: Вимоги до сумішей для поліпшення уземлення

IEC TS 62561-8:2018 Lightning protection system components (LPSC) - Part 8: Requirements for components for isolated LPS
Компоненти систем захисту від блискавки (LPSC) – Частина 4: Вимоги до компонентів для ізольованих LPS

     Незабаром в Україні буде впроваджено два перших ДСТУ EN цієї серії, які виконано методом ідентичного перекладу. Для злучників передбачено два види електричних випробувань. Зразок піддають дії трьох імпульсів форми 10/350 мкс амплітудою:
-   50 кА (N – нормальні умови);
-   100 кА (Н – важкі умови).
     Проектувальнику належить звертати на це увагу, особливо маючи справу з LPS класів ІІ та І, де максимальна амплітуда струмів блискавки становить 150 кА та 200 кА, відповідно. Зазвичай, виходять з ситуації, ставлячи два злучники у паралель.
Проте, більшає об’єктів, де доводиться передбачати LPS вищих класів: медичні заклади, спортивні споруди, димарі, телекомунікаційні вежі, мости, будівельні підойми, біогазові заводи, сонячні електро- та теплогенерувальні системи, культові споруди. З розвитком номенклатури компонентів LPS, для побудови ізольованих ділянок виникає можливість використання одного-єдиного струмовідводу від стрижня перехоплення. Так, ізольований доземний провідник OBO isCon® PR 90 SW (у додатковій світло-сірій оболонці) здатний замінити собою 0,9 м повітряного проміжку. Виходячи з формули (4) розділу 6.3 – Електричне ізолювання зовнішньої LPS, ДСТУ EN 62305-3:2012, максимально можлива довжина відтинку OBO isCon® PR 90 SW, прокладеного «у одну нитку», становить 11,25 м. З кожного кінця належить встановити хомут еквіпотенціалізації на відстані x=2s  від краю. Таким чином довжина «повноцінного» відтинку ізольованого провідника становитиме
                                                                                       11,25 – 0,9х2= 9,45 м.
     При цьому добре мати злучник, який сам по собі витримав би проходження струму у 200 кА. Такий компонент вже спроектовано, виготовлено і випробувано фірмою “OBO Bettermann”. Допомогло цьому те, що у випробувальному центрі BET є генератор імпульсних струмів, здатний забезпечувати амплітуди понад максимальні 100 кА, передбачені IEC/EN 62561-1. Сполучна клема OBO, тип 249 8-10 V2A 200 (артикул 5408018) виготовлена із неіржавної сталі, що має неабияке значення для стійкості у кліматичних випробуваннях, передбачених стандартом. А пружинна шайба, яка забезпечує  необхідний контактний тиск, випробувана для використання у вибухонебезпечних зонах Ex 2/22. Саме там, де використання ізольованих систем відведення струму блискавки виявляється неперевершеним технічним рішенням з економічної точки зору.
 
Прямая ссылка: http://eom.com.ua/index.php?action=downloads;sa=downfile&id=3724

7
Сполучна клема блискавкозахисту на 200 кА

http://eom.com.ua/index.php?action=downloads;sa=view;down=3724

8
за змістом виходить навпаки - ДСТУ EN 62305:2012 протиречить ДСТУ-38.
Ви маєте право звернутися по офіційне роз'яснення до Національного органу стандартизації. Я повідомив Вам те, що відповідають на питання про пріориттеність ДСТУ у царині блискавкозахисту працівники УкрНДНЦ.

9
є пропозиція використовувати якісь абстрактні метереологічні данні. Де ці данні брати?
У світовій практиці використовуються дані від систем грозпеленгації (LLS) - густина спалахів блискавки на 1 км кв. земної поверхні протягом року. Є стандарт МЕК з вимогами до LLS, за дотримання яких проектувальники можуть використовувати ці дані. В Україні система грозпеленгації діє від 2016 року.

10
немає конкретики за якими даними розраховувати вірогідність влучення блискавок у будівлю
У ДСТУ EN 62305-2:2012 наведено методику розрахунку ризиків, пов'язаних зі спалахами блискавок. Проектувальник послідовно закладає у розрахунок певні заходи захисту, аж доки усі ризики, які є характерними для певного об'єкту, не стануть меншими за припускні рівні. Таким чином можна ефективно використати кошти.
   Серед іншого, розрахунок дає також число прямих уражень об'єкту протягом року.

11
2. Які переваги має ДСТУ EN перед ДСТУ-38
ДСТУ EN 62305:2012 є гармонізованим з європейськими нормами, тому ЗУ "Про стандартизацію" у Ст. 17 вказує на його пріоритетність порівняно із тим (ДСТУ-38), який йому протирічть. Це все, що треба знати практичному спеціалісту, аби не мати проблем з оцінюванням відповідності своїх проектів. Дискусії більш високого (наукового) рівня  ::) точаться у робочих групах МЕК. Минулого року було забалотовано  :'( деякі зміни до IEC 62305-3:2010 та IEC 62305-4:2010. Про це знають експерти, яких залучено до роботи у відповідних технічних комітетах стандартизації (ТК). ТК є відкритими для запитань, коментарів та побажань. Особливо вітаються @>-- замовлення від промисловості щодо розроблення (виконання ідентичних перекладів) тих чи інших норм. Звичайно, за умови фінансування цих робіт  $$ з боку замовників.

12
а чи можна проектувати ізольований блискавкозахист, якщо достеменно відомо, що національному органу оцінювання відповідності нічим підтвердити свою компетенцію в цій сфері?
В Українському контексті технічного регулювання відсутній такий орган. Натомість є нотифіковані ООВ, перелік яких можна знайти на сайті ДРС. Якщо громадянину "достеменно відомо" про некомепетентність (або наявність конфлікту інтересів) відносно котрогось з ООВ, його громадським обв'язком є повідомити про це ДРС - для проведення перевірки таких фактів та вжиття передбачених законом заходів.

13
діє закон, який наполягає на необхідності застосування ізольованих струмопроводів тут і зараз.
Такого закону наспрвді немає. Можливсть влаштування LPS, ізольованої від захищуваного об'єкту передбачалася також більш ранніми нормами. Згадаймо хоча б захист АЗС відкоремленими щоглами. У всякому разі його застування має обгрунтувати проектувальник. 

14
надлюдський тягар перейменування алюмінієвого прута діаметром 16 мм в блискавкоприймач відповідно до національних норм
Алюмінієвий прут 16 мм (технічне визначення - прут 16, алюміній) є позначенням матеріалу, з якого можна виготовлювати якісь деталі та будувати якісь конструкції. Натомість "стрижневий перехоплювач LPS" - це вже визначення компоненту системи захисту. Він може бути виготовлений з різних провідникових матерівалів, перелік яких наведено у нормативних документах. У ряді країн він має назву "lightning rod" або навіть "lightning arrester". У США його називають коротше - "NFPA 780". Охочі можуть зайти на сайт https://www.nfpa.org/ і ознайомитися докладніше з цією авторитетною саморегулівною організацією, яка відповідає за пожежну і технічну безпеку у США.
На одній з останніх нарад у Національному органі стандартизації було висловлено думку про те, що передовсім належить виконати ідентичний переклад українською офіційного словника МЕК. Згадаймо про невдачу відомого проекту "Вавілонська вежа" - саме з причини відсутності єдиної термінології.  Study

15
Evgen Koc, цікаво   а як же свобода тоговлі? тобто вітчизняний виробник (якщо такий є) не може торгувати тримачами дроту у Європі, тому що необхідний документ не було визнано?

      Кожна країна Євросоюзу має свої вимоги щодо підтвердження безпечності товарів для здоров’я та відносно можливої шкоди для довкілля. Якщо товар заїжджає з-за меж певної країни, експортер має засвідчити відповідність цим вимогам. Тому Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики намагався укладати двосторонні угоди з європейськими країнами про взаємне визнання сертифікатів. Наприклад, «Угода про співробітництво між Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Управлінням з технічної стандартизації, метрології і державних випробувань Чеської Республіки у сфері оцінки відповідності, стандартизації та метрології» від 17.09.2009. Список таких угод можна знайти тут: http://consultant.parus.ua/?doc=0045519C4D. Проте, як зазначалося у цій дискусії, час існування сертифікатів є вичерпаним.
      Іншим шляхом пішли країни Європейського Співтовариства. Всякому, хто бажає завозити товари до Європейської Економічної Зони (EEA), достатньо отримати право маркування знаком відповідності ЄЕС (EU Marking), який визнається всіма країнами EEA. Це значно скоротило проблеми для тих виробників з-за меж EEA, які раніше були змушені отримувати підтвердження відповідності вимогам численних країн-членів EU.
      З уніфікацією цих вимог у межах EEA отримання EU Marking виконується у шість кроків:
1.   Визначити для певної продукції відповідні директиви та гармонізовані стандарти;
2.   Перевірити наявність особливих вимог щодо продукції;
3.   Перевірити, чи є необхідність провести незалежне оцінювання відповідності (нотифікованим органом);
4.   Провести випробування продукції та перевірити її відповідність;
5.   Скласти та зберігати необхідну технічну документацію.
6.   Закріпити на продукції EU Marking та скласти Декларацію Відповідності – за формою Європейського Співтовариства.
      Для виробів, які можуть становити особливу небезпеку (приміром, газові котли чи бензопили), недостатньо випробувань, які виконує лише виробник. У цьому випадку випробування безпечності має виконати незалежна організація, спеціально призначена уповноваженим національним органом. Виробник може позначити виріб EU Marking лише у тому разі, коли це зроблено.
      Всередині EEA нотифікацію національного органу оцінювання відповідності (ООВ) певної країни виконує національний орган акредитації цієї країни. Позитивний результат, отриманий у будь-якому ООВ в межах EEA, є достатнім для позначення продукції EU Marking. В Україні повноваження нотифікувати українські ООВ має Національна агенція з акредитації України (НААУ). Проте, результати українських ООВ сьогодні не визнаються автоматично у межах EEA. Доводиться домовлятися з кожною країною EEA окремо (що й показано на початку цього тексту на прикладі з Чехією).
      Такий самий бар’єр стоїть на шляху імпортованої до України продукції. Існує можливість укласти угоду з ЄЕС про взаємне визнання результатів оцінювання відповідності. Вочевидь, вимоги до українських ООВ мають бути такими ж, як у країнах EEA. Належить брати до уваги, що така угода навстіж відкриє двері на ринок України для іноземної продукції. Досвід деяких країн Європи показує, що без належної підготовки національного виробника та розгортання українських випробувальних лабораторій, нотифікованих за вимогами ЄЕС, наша економіка матиме кілька непростих років.

Страниц: [1] 2 3 ... 44