Горизонтальные пояса

[zem]

И все-таки, в п. 7.7.6 прописаны условия защиты боковых поверхностей от прямого удара молнии: молниеотводами или сеткой. При уровне защиты IV - начиная с 60 м шаг ячейки 20 м, причем про горизонтальные пояса соединяющие молниеотводы по периметру здания (особенно вблизи земли) ничего нет. А при высоте здания менее 20 м боковую поверхность вообще не надо защищать при любом уровне защиты. О перераспределении и о резервировании тоже как то неубедительно, ведь токоотводы должны быть сечением не менее требуемого по табл. 7. Остается «притянуть за уши» защиту от вторичных действий молнии, раздел 8.2.
Но вопрос, на какой минимальной высоте вблизи земли соединять токоотводы горизонтальными поясами остается и как быть с требованием п. 6.4.8. прокладывать «в местах недоступных для прикосновения людей» или к гориз. поясам это требования не относится? 

[Сугор]

вблизи земли

zem, "трудности перевода". горизонтальные пояса прокладываются начиная с отметки куда прикасается сфера

[zem]

А-а-а-а, блин, как-то не догнал, что "вблизи земли" и 60 м - это одно и тоже.
Ну, ладно я не врубился, а если эксперта заклинет? придется рисовать по его хотению.

[Сугор]

zem, рисовать зоны защиты все равно прийдется - требование ДСТУ...

[Евген Коч]

zem, рисовать зоны защиты все равно прийдется - требование ДСТУ...

      Згідно п. 9.1.3 ДСТУ ..."У пояснювальній записці надаються:
...
 - розрахунки зон захисту, ..."
      Тобто, формально, може бути достатньо розрахунків без графічних зображень.
      Можна додати до проекта вирізаний з паперу у масштабі сегмент перевірочної С,ЩК (сфери, що котиться) з метою прикладання її експертом до креслень об'єкта  .

[Евген Коч]

zem, "трудности перевода". горизонтальные пояса прокладываются начиная с отметки куда прикасается сфера

      С,ЩК не має відношення до відстані між горизонтальними опасаннями (у ДСТУ - поясами). Просто, якщо висота споруди більше 20 м, належить кожні 20 м прокладати горизонтальні провідники, які з'єднують між собою всі доземні провідники (струмовідводи).
      Інша справа - захист споруд від бокових ударів блискавичних. Дійсно, тут доречно згадати про С,ЩК радіусом 60 м (тобто IV клас). Проте вимоги ДСТУ перевищують МЕК-івські. ДСТУ вимагає захищати фасади сіткою, починаючи від висоти, яка відповідає радіусу С,ЩК (тобто для 1-го класу вже від 20 м - тому і суперечливі міркування на форумі з цього приводу). МЕК радить захищати 20% висоти споруди сіткою з коміркою 5х5 м тільки якщо її висота перевищує 60 м. Наприклад, для споруди 124 м заввишки сітку належить виконати вище позначки 99 м. Зазвичай, такі високі споруди опорядковуються почіпними фасадами (ті, хто застосовує термін "навісний" - погляньте на значення цього слова на www.r2u.org.ua). Тобто, з'єднавши електрично частину елементів несного каркаса фасада, можна "задарма" утворити таку сітку (тут також нерідко можна побачити слово "несучий", проте він не є ані "сучим" ані "не сучим" - він саме несний).
      Про коректний способ застосування риштунку (рос.: арматура железобетона) я вже досить дискутував, але вочевидь, аудиторія ще "не дозріла", будемо працювати далі.

[Евген Коч]

Пояса защищают от боковых поподаний

      Захищати, тобто ефективно і вчасно (а не передчасно, як "активні") "вистрілювати" стример назустріч лідеру, який прямує від тучі до землі, може лише відкрито прокладений металевий провідник (провод, стрижень). А опасання (пояса) дійсно служать для більш рівномірного завантаження струмом блискавки доземних провідників (і злучників). Менше струм, менше електромагнетне поле навколо провідника, менше наводки на внутрішніх електролініях. Та й надійність вище. Все правильно у коментарях пишуть.

[Евген Коч]

если следовать букве нормативного документа соединять надо всегда, не зависимо от уровня защиты

      Цивілізований світ вже третій рік (як не довше) оперує поняттями уземлювач типу "А" і типу "Б":
      - "А" під кожним доземним провідником забивається стрижень (для класів ІІІ-ІV, незалежно від характеристик грунту, достатньо 2,5 м);
      - "Б" навколо споруди, на глибині щонайменше 0,5 м, прокладається кільцевий (можна й розімкнутий) провідник не ближче ніж 1 м від споруди. Для класів ІІІ-ІV, незалежно від характеристик грунту, достатньо горизонтального уземлювача у 5 м завдовжки.
      Замість повторити ці вимоги стандарта IEC62305, горе-автори ДСТУ вимагають "надавати розрахунки уземлювачів". І це за умови, що ДСТУ не містить рекомендацій щодо опору уземлювачів (ну у IEC62305, як ми бачили, їх також немає!).
      У переважній більшості проектів громовідхильників спостерігається надлишкова кількість металу, який закопується у землю. Нерідко стрижні у 5-6 м довжиною забиваються з кроком 3 м (у такому випадку "працюють" лише верхні 3 м стрижня внаслідок ефекту екранування).
      Запозичайте передовий досвід! Робіть Ваші проекти більш ефективними (достатній захист за помірну ціну). Тоді Вам, як спеціялісту, ціни не буде!

[Сугор]

У переважній більшості проектів громовідхильників спостерігається надлишкова кількість металу

Евген Коч, здесь полностью согласен, используйте конструкции здания. При монолитно каркасном строительстве, используя арматуру и пояса не нужно делать, только нужно незабывать давать задания на закладные, в том числе и для присоединения конструкций вентилируемого фасада.

[Евген Коч]

только нужно незабывать давать задания на закладные, в том числе и для присоединения конструкций вентилируемого фасада.

Закладні ми з Вами побачимо, от тільки куди і як відведеться від закладної струм у товщі залізобетону, наскільки надійними і довговічними є з'єднання, які робив аж ніяк не електрик!?
      У всякому разі, дякую за розуміння необхідності ощадливого підходу до проектування громовідхильника. У стандарті МЕК це йменується "використання природних компонентів".