1) Варисторне "серце" V25 B+C не вічне. Кожний оброблений ним імпульс відбирає у варистора часточку його життя, варистор "старішає". Це можна визначити за зниженням напруги, під дією якої вставка пропускає струм у 2 мА (для цього ОБО Беттерманн випускає спеціяльний прилад Isolab). На задній стороні кожної вставки V25 B+C зазначено заводське значення цієї напруги (тобто всі вставки проходять 100%-вий контроль!) Чим "старіше" варистор, тим менше ця напруга. Якщо це значення наближається до номінальної напруги мережі, вставку час міняти. Інакше вона відключиться від захищуваної мережі сама (це можна буде побачити за зміною зеленого на помаранчовий колір у віконечку вставки). При цьому може спрацювати захист мережі (автомат або топкі запобіжники).
2) Для V25 B+C немає потреби у встановленні додаткових запобіжників у проводах, які з'єднують його з захищуваною мережею, якщо автомат (запобіжники) у основній мережі не є більшими, ніж 160 А. За потужної мережі (захист від надструмів понад 160 А) належить "врізати" у проводи запобіжники на 63 А Gg/gL.
3) З огляду на те, що раніше від імпульсів "горіло" устатковання, V25 B+C добряче його захищав, аж доки не "наївся" тих імпульсів до остаточної втрати захисних функцій. Надалі належить слідкувати за станом варисторних блискавичників і виснажників. Поміряйте на вцілілих вставках оту напругу струму у 2 мА. Напевне, або вони теж у "передпенсійному" стані, або імпульси набігали лише на якусь певну фазу, у якій і відбулося прискорене "старіння" варистора.
Як бачимо, блискавичники і виснажники потребують професійного обслуговування. Через це, у Євроспілці це робиться не рідше, ніж раз на 4 роки. Якщо Ви знаєте, що у певному об'єкті імпульсів більше (а це допоможе помітити карточка-феререєстратор імпульсних струмів PCS-Card), контролюйте частіше. Це Вам і додатковий заробіток і привід показатися на очі замовнику (може якраз і робота у нього для Вас знайдеться).