Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж

Тобто спотворити пам'ятку архитектури

Пам'ятка архітектури входить до об'єктів невідновлюваного культурного надбання, для яких визначається ризик R3. Погляньте-но, як вчинили китайці з Храмом Неба, що у Пекіні. До речі, ще єдина тамтешня кругла культова споруда, решта є прямокутними у плані.

Коли говориться про захист від бічних ударів фасадів споруд, висота яких перевищує 60 м, наголошується, що це має сенс, якщо у споруді є чутлива електроніка.

Тобто бічні влучання не призводять до руйнування? електроніки немае тож - нехай лупить? І чим такий захист відрізняється від відсутності захисту?

Для дзвіниці можна запропонувати прокласти доземні провідники рубами (зазвичай, бані тих дзвіниць є гранчастими). За потреби можна посилити захист, встановивши з певним кроком додаткові стрижні 0,5 м завдовжки під прямим кутом до доземних провідників.

Тобто спотворити пам'ятку архитектури

може служити навіть архітектурною прикрасою.

Це і є архітектурна прикраса . Попробуйте промалювати що там захищається цією прикрасою .

Скажіть як сітка на даху може захистити будівлю якщо в неї (сітку) провалювається сфера зони захисту?

Перевірку захищених об'ємів (приміром, за RSM) для сіткового перехоплювача належить виконувати лише у тих небагатьох випадках, коли ця сітка виконується  ізольованою від будівлі (споруди). У ДСТУ EN 62305-3:2012 є вказівки щодо того, за яких розмірів надбудов (з ізоляційних чи струмопровідних елементів) покрівлі їх допускається не захищати додатково. Можна розглядати металеву покрівлю, що знаходиться під сіткою, як таку собі надбудову невеликої висоти.

1. На жаль, подробиць захисту церкви Св. Клари я не знаю. Використання природних елементів у системі перехоплення (чавунних елементів) є розповсюдженим технічним рішенням для різного роду будівель і споруд.
2. Окрім влаштування системи блискавкозахисту, запроваджується страхування залишкового ризику пошкодження будівель і споруд (те, чого не покриває 100%-во система захисту). Економічно обґрунтоване поєднання цих двох заходів забезпечує кращий захист.
3. Переклад частин 2 та 4 ДСТУ EN 62305 насправді виконано. З технічних причин просто дещо затрималося їхнє оприлюднення. Проте, відповідно до ЗУ "Про стандартизацію", позиція НОС України полягає у тому, що, у випадку, якщо якісь положення ДСТУ Б В.2.5-38:2008 суперечать міжнародному ДСТУ EN 62305:2012, вони не вважаються дійсними й належить керуватися саме останнім НД. Для первинного оцінювання можна використовувати онлайн калькулятори ризиків. Згоден з Вами у тому, що Частина 2 є складною для застосування і розуміння. Проте, нашим проектувальникам доведеться опанувати ці методики, як це свого часу зробили їхні зарубіжні колеги. Єдине, чим можу їх порадувати, на ICLP-2014, було ухвалено рекомендації щодо зменшення числа факторів, які підпадають під розрахунки. Таким було прохання проектувальників, які бачили, що вплив багатьох коефіцієнтів на кінцевий результат є зникомо малим. Це буде враховано у наступній редакції, якої недовго вже чекати.
 

Evgen Koc, невже виконання системи блискавкозахисту дає 100% гарантію захисту?

      Економічне обґрунтування необхідності блискавкозахисту  спирається на методику оцінювання ризиків. Щодо стародавнього храму йдеться, зокрема, про ризик R3 - втрати невідновлюваного культурного надбання. Звичайно, при цьому не закладається 100%-ва ефективність перехоплення блискавки. Достатньо лише, аби система захисту забезпечувала обґрунтований LPL (клас захисту).
      Цікаво, що нова дзвіниця церкви Riddarholmskyrkan була зроблена вже з чавуну, що набагато полегшило її захист від блискавки.  

Є відомості, що пожежа у Бранденбургу 1407 р. була спричинена ударом блискавки, внаслідок чого, за деякими джерелами, загинуло 1600 осіб.
У ніч на 14 і 15 травня 1723 р. потужна гроза вирувала над Стокгольмом. Блискавка вдарила у церкву Св. Якова (нині Королівський Сад) і у церкву Св. Клари. Дзвіницю церкви Якова було спалено й зруйновано, а церква Клари отримала незначні пошкодження.
Блискавка влучала у дзвіниці церков та у високі будівлі, які виступали у якості перехоплювачів блискавки, що було частою причиною пожеж. 28 липня 1835 року Riddarholmskyrkan (Стокгольм) був уражений блискавкою і в той же час, блискавка вдарила в нижню частину дзвіниці церкви Св. Катарини і у дзвіницю церкви Kungsholms. Дзвіницю Riddarholmskyrkan врятувати не вдалося. Дах і склепіння церкви завалилися наступного дня після того, як вони загорілися, хоча церковний зал вцілів. Нова вежа Riddarholmskyrkan була побудована в 1841 році, і була зроблена з чавуну, щоб краще протистояти вогню.
У серпні 1769 року блискавка вдарила у дзвіницю церкви Назер в Брешії, Італія. Струм пройшов склепінням, де зберігалося 207,000 фунтів пороху. Сліди цього вибуху можна бачити ще й сьогодні. Було зруйновано шосту частину міста, загинуло 3000 містян.
20 липня 2014 р. чотири будинки було зруйновано блискавками у Великобританії: http://www.dailymail.co.uk/news/article-2699115/Four-houses-destroyed-fire-lightning-weekends-thunderstorms-wrecked-havoc-Britain.html
1627 року, була уражена блискавкою і знищена вогнем 5-поверхова башта замку Hirosaki, що на Півночі Японії: https://en.wikipedia.org/wiki/Hirosaki_Castle
1800 р. блискавка спричинила пожежу Спасо-Преображенська церкви (Великі Сорочинці).
Піраміда, що у селі Комендантівка на Полтавщині, стоїть на місці, де була дерев'яна церква. Вона згоріла від удару блискавки.
Храм у селищі Ікаруга, кілометрів за десять на південний захід від нинішнього міста Нара (Японія) був завершений 616 р., але 670 р. згорів, уражений блискавкою.
14 червня 2010 р. блискавка влучила в дерев'яну церкву (пам'ятку архітектури національного значення) в селі Матків на Турківщині (Львівська область). Храм зайнявся, але спрацювала автоматична система пожежегасіння, встановлена в рамках обласної програми покращення протипожежного стану в 2009 р.
Первісно дерев'яний, Свято-Димитрівський храм (нині - Могилів-Подільська єпархія УПЦ), заснований у 18 столітті, згорів від блискавки 1795 р.
Миколаївська церква у прикарпатському містечку Вижниця, яку було освячено у 1924 році, виділялася своєю оригінальністю: це був єдиний в Буковині приклад використання барокового стилю у церковній архітектурі. На жаль у своєму оригінальному первісному вигляді церква до наших часів не дійшла. У 1961 році в результаті попадання блискавки в церкві сталася пожежа, яка знищила її верхи.