Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж

Evgen Koc, а можна з посиланнями на норми?

ДСТУ EN 62305-3:2012
E.6.2.2   Зрівнювання потенціалів внутрішніх струмопровідних частин
...
Металеве обладнання, як от водяні, газові, повітряні та опалювальні труби, шахти ліфтів, опори кранів й т. ін. мають бути сполучені між собою та з LPS на рівні ґрунту.

Іскріння може виникати у металевих елементах, які не належать до будівлі (споруди), якщо ці елементи розташовані поблизу доземних провідників LPS. У місцях, де це становить небезпеку, належить вжити відповідних заходів зі зрівнювання потенціалів згідно п. 6.2, аби запобігти іскрінню.

E.6.3.1   Загальні положення

Між зовнішньою LPS та усіма струмопровідними частинами, сполученими з системою зрівнювання потенціалів усієї будівлі (споруди) має підтримуватись достатня роздільна відстань відповідно до 6.3.
Оскільки рами та металеві корпуси обладанння на покрівлі має бути сполучено з системою зрівнювання потенціалів, між ними та провідниками LPS належить дотримувати відстані d > s.

А можливо було б розглянути встановлення активного блискавкозахисту на TЦ: https://molniezaschita-at3w.com.ua

Добрый день! В соответствии с действующими НТД, активная молниезащита (АМЗ) не является способом молниезащиты.

Методик расчета зон защиты активных молниеприемников в открытом доступе нет, да и в закрытом скорее всего тоже. Потому единственный вариант обосновать зону защиты АМЗ, это воспользоваться таблицей, которую предлагает производитель, т.е. увеличивая высоту установки активного молниеприемника, Вы увеличиваете радиус зоны защиты. Однако, тут вероятны неприятные вопросы от технадзора и придется тратить время и средства для разработки актуального решения.

Так же предлагаю Вам ознакомиться с ответом профессора Эдуарда Мееровича Базеляна отноисительно АМЗ: https://youtu.be/hV8v0sstItU?t=4720

А можливо було б розглянути встановлення активного блискавкозахисту на TЦ: https://molniezaschita-at3w.com.ua

Металлоконструкция ДОЛЖНА быть присоединена к СУП и к молниеприемной сетке, которая тоже ДОЛЖНА быть присоединена к СУП.

Якщо метлоконструкції дійсно заслуговують того, аби бути приєднаними до провіднків LPS, то з рамами та корпусами устатковання на покрівлі не є все так просто.
Ситуація 1.
Можливо влаштувати систему перехоплення і відведення струму блискавки таким чином, аби забезпечити дотримання такої відстані d від устатковання (струмопровідних частин захищуваної споруди) до проводів громовідхильника, аби вона була більшою за іскробезпечну відстань s. У такому випадку метал устатковання приєднується до місцевої шини РЕ (до металевих конструкцій даху споруди). Захист електроніки від перенапруг забезпечується виснажниками (ПЗІП Тип 2).

Ситуація 2.
Неможливо влаштувати ізольовану від устатковання на даху систему перехоплення і відведення струму блискавки. У такому випадку належить забезпечити надійні з"єднання устатковання з проводами громовідхильника. Захист електроніки від перенапруг забезпечується блискавичниками (ПЗІП Тип 1)

З огляду на те, що (як правильно помічено acidfly) до рами устатковання впритул підходить профнастил (уздовж якого закріплено провідник сіткової системи перехоплення), ми тут маємо Ситуацію 2. Хоча, влаштування системи перехоплення на безпечній відстані від устатковання таки має рацію. Струми, що затікатимуть до живильної електромережі суттєво зменшаться і захиститися від них можна буде з SPD Тип 1+2.

У всякому разі помилкою є навмисне приєднувати корпуси устатковання до провідників сітки перехоплення.
Сітка перехоплення дійсно приєднується до системи еквіпотенційних сполучень блискавкозахисту (ЕВ), але лише тому, що доземні провідники, які йдуть від сітки, приєднано до того ж потенціалу, що й система уземлення. Але то вже на рівні землі, а до неї треба відпровадити струм блискавки таким чином, аби він менше кудись ще затікав іншими (можливо небезпечними) шляхами.

для чего?

Чтобы увеличить площадь охлаждаемой поверхности чиллера, наверное. Зачем бы еще отодвигать молниеприемник от?

Смущает то, что при попадании молнии мп произойдет прохождение высоко потенциала непосредственно через корпус сверху вниз и с возможным заносом в внутрении электрические системы, которые расположены в пластиковом щите по дороге от МП.
Также смущает, что непонятно имеет ли металлоконструкция(раму) заземление, на котором стоит чилер , тогда ее все равно необходимо присоединить к мп-сетке. Ну а отдельно стоящий МП, примет на себя ток и отправит его на землю через мпс. 

По-русски нет разных названий для Тип 1 и Тип 2. Оба они ПЗИП.

Просто я считал, что практически в совершенстве владею техническим украинским языком... Не понял разницы между "виснажники" и "блискавичники"... Мне показалось, что какой-то некорректный перевод... А росiйською мовою як буде?

Добрый день, коллеги!
Прошу покритиковать установленную защиту от ПУМ для  чиллера….
Молниеприемник был прикреплен к корпусу. Считаю этот вариант опасным,  и правильнее всего  МП поставить как отдельностоящий на безопасном расстоянии от чиллера. Или оставить как есть?