Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж

Считаю, что обсуждаемая серия стандартов хорошая, но максимально усложнена.
Таким образом я её воспринимаю как промежуточное звено к утпрощённой модели, которую смогут без особого труда использовать пользователи.
Выглядит это примерно так:
Необходимость защиты от молний →Идеи →Практика→Ошибки→Теория→Стандарты серии 62305 (с массивными расчётами)→упрощённые модели в следующих сериях стандартов

а зведення всіх сучасних забаганок норм до системи блискавкозахисту в єдиний документ- не хворий на логічні протиріччя та математичний абсурд - буде непростою задачею.

Таку роботу вже здійснено. Першу редакцію IEC 62305 (у 4-х частинах) було прийнято 2006 р. Метою якраз і було виконати побажання проєктувальників та звести у один стандарт вимоги численних нормативних документів. Протягом 5-ти років над цим стандартом працювали найкращі вчені та спеціалісти світу, зібрані у IEC TC81. Головою комітету був Professor Doctor Engineer Christian BOUQUEGNEAU, колишній ректор Polytechnical University of Mons. Ключові положення IEC 62305 обговорювалися на численних конференціях, на сторінках наукових журналів, на засіданнях робочих груп ТС81. Над Частиною 2 плідно працювали науковці Польщі. Україна до цього часу не має своїх повноцінних представників у ТС81. Головна причина - безгрошів'я, що не дивно за економіки, яка характеризується низькою доданою вартістю, застарілими енергоємними технологіями та примітивними робочими місцями низької кваліфікації. Тому і залишається нам пасти задніх, впроваджуючи європейські стандарти без перекладу (за браку грошей). Якщо така картина спостерігається у енергетиці, то у галузі опрацювання та обміну інформацією Україна виглядає набагато краще. Можливо, що причина полягає у монополізмі та зашкарублій зарегульованості енергетики, тоді як інформатика є порівняно більш незалежною від джерел створення нової продукції.

Спалах блискавки є надто коротким у часі, аби будь-яка система встигла відреагувати на нього якимось активним чином. Невдачею закінчилися спроби впливати на блискавку (пристрої з ранньою емісією стримерів - ESE та "розсіювачі"). Тому LPS заздалегідь налаштовується на найгірший сценарій. Щоправда, з техніко-економічним обґрунтуванням, який у інших СПЗ замінюється довгим переліком того, що має робити та чи інша система - у активному режимі. Для кожного класу LPS зазначено залишковий ризик. Чи можете зазначити щось подібне для інших СПЗ?

Очень интересно! Философски! Конкретики мало! Только как это относится к утверждениям или предположениям о том, что

Зв'язати систему захисту від блискавки з системами виявлення та гасіння пожежі допомагає приклад з ДСТУ IEC 62305-2:2012. Одна з концепцій щодо захисту офісної споруди, у якій є архів, офіси та ЦОД, передбачає комплекс заходів захисту, який включає у себе: а) систему блискавкозахисту Клас IV; б) ручні вогнегасники. Разом ці дві системи забезпечують зниження ризиків до прийнятного рівня.

?
К тому же выше приведены ограничения по совмещению СПС с другими системами.

Цілком реально.

По-моему Вы намешали в одну кучу грешное с праведным!
Счётчики ударов не вся система молниезащиты и снимать показания о кличествах ударов не я вляется ни контролем неисправностей, ни контролем сработки!
ППКП опрашивать условно "безмозглую" систему МЗ не сможет по причине отсутствия чего опрашивать.
А ещё как вышеописанное Вами стыкуется с положениями ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009:
1)

6.2.5 Інші системи протипожежного захисту
Рекомендації щодо підімкнення інших систем протипожежного захисту викладено в розділі 13.

2) 

6.10 Інше устатковання або системи 
Окрім виконування системою своїх основних функцій із виявлення пожежі і оповіщування, сигнали системи можна також використовувати для безпосереднього або опосередкованого
запуску додаткового устатковання, такого як:
a)  системи пожежогасіння;
b)  протидимні або протипожежні двері;
c)  устаковання димовидалення, 
d)  протидимні або протипожежні клапани;
e)  вимкнення вентиляції;
f)  керування ліфтами;
g)  двері, що контролюються системою доступу.
Робота або несправність додаткового устатковання не повинна порушувати правильне функціонування системи пожежної сигналізації або перешкоджати видаванню сигналу на інше до-
даткове устатковання. 
Національні вимоги щодо підключення додаткового устатковання можуть мати місце.

3)

13.1 Загальні положення
Систему  пожежної  сигналізації  та  оповіщування  можна  використовувати  для  керування іншими системами протипожежного захисту, такими як:
a)  автоматичні системи пожежогасіння;
b)  системи димо- та тепловидалення;
c)  системи для розблокування і закриття протипожежних дверей.
Функціонування або вихід з ладу будь-якої із систем протипожежного захисту не повинні впливати на нормальне функціонування системи пожежної сигналізації або перешкоджати пере-
даванню сигналу до будь-якої іншої системи.
У національних нормативних документах можуть міститися вимоги щодо підімкнення до інших систем.
Метою цих настанов не є встановлення будь-яких вимог, що можуть висувати до системи пожежної сигналізації та оповіщування в зв’язку із взаємодією з системами протипожежного за-
хисту. У цих вимогах можуть міститися:
d)  убезпечення від несанкціонованого подавання керувальних сигналів;
e)  необхідна візуальна та звукова індикації;
f)  типи, місця розташування і розміщення пожежних сповіщувачів;
g)  вимоги щодо роз’єднання або вимкнення;
h)  вимоги щодо поділу на зони.
При цьому треба дотримуватися рекомендацій або вимог, що містяться в документації на інші системи протипожежного захисту.

Где сказано о МЗ?

Дякую за критичний відгук щодо ДБН.

Никакой критики - только сугубо субъективные оценки!

Зв'язати систему захисту від блискавки з системами виявлення та гасіння пожежі допомагає приклад з ДСТУ IEC 62305-2:2012.

вот хотелось бы узнать как именно оооочень высоковольтную систему (МЗ) объединить с низковольтной (СПС)...
Да ещё и чтобы низковольная (СПС) могла осуществлять контроль неисправностей и целостности, и сигнализировать о сработке высоковольтной (МЗ)...видимо моих знаний в области электротехники полученных в 90-х годах прошлого тысячеления не достаточно (да именно так - кроме диплома ПБ имею диплом электромонтёра).

Одна з концепцій щодо захисту офісної споруди, у якій є архів, офіси та ЦОД, передбачає комплекс заходів захисту, який включає у себе: а) систему блискавкозахисту Клас IV; б) ручні вогнегасники. Разом ці дві системи забезпечують зниження ризиків до прийнятного рівня.

Концепции это конечно же очнь амечательно! Но во-первых насколько реально работающими окажуться эти концепции на практике? Во-вторых описанные концепции точно развиваются с помощью СПЗ?

И как молниезащиту можно соединить с пожарной сигнализацией или пожаротушением?

Дякую за критичний відгук щодо ДБН.
Зв'язати систему захисту від блискавки з системами виявлення та гасіння пожежі допомагає приклад з ДСТУ IEC 62305-2:2012. Одна з концепцій щодо захисту офісної споруди, у якій є архів, офіси та ЦОД, передбачає комплекс заходів захисту, який включає у себе: а) систему блискавкозахисту Клас IV; б) ручні вогнегасники. Разом ці дві системи забезпечують зниження ризиків до прийнятного рівня.

Ну, почекайте, трошки залишилось - ось-вже вийде (мабуть на наступній неділі ДСТУ 8828:2019 Пожежна безпека. Загальні положення, і в ньому буде, має бути, не може не бути трішки цікавого про пожежну безпеку і блискавку. Або про блискавку і пожежну безпеку.

А чего ждать? Он уже давно "вышел" и ничего там существенного нет! Только общие фразы типа "должны защищаться..." и "необходимо обеспечивать...".

А те, що блискавка спричиняє щороку численні пожежі на спорудах, які не мають тих "допоміжних інженерних систем", ніяк не ставить їх у один ряд з тими системами, які гасять пожежу, коли вона вже виникла? Блискавкозахист ВІДВЕРТАЄ пожежу від спалаху блискавки - її й гасити не буде потреби. То коли дерево просочують вогнезахисним засобом - то є протипожежний захист чи також "допоміжний інженерний захід"?