У меня такой вопрос: если использовать в качестве молгиеприемника или молниетвода арматуру строительных конструкций из бетона, что будет с арматурой при протекаонии тока от молнии? Разве она не расширится и не разрушит при этом бетон?
Бразильці робили досліди щодо придатності різних способів з'єднання риштунку
(рос.: арматура железобетона) (зварювання, гідроопресовування, термітне зварювання, в'язання м'яким дротом) для відведення струму блискавки. Вимірювали перехідний опір, заливали у бетон, пропускали імпульс у 100 кА, знову міряли опір. Тоді розбивали бетон, аби подивитися, що сталося. Якщо з'єднувати якісно - всі способи проходять. Німці досліджували, шо буде, якщо немає доброго контакту прутів риштунку на шляху струму. Зразок бетону з повітряним проміжком у 10 мм рознесло наче від гранати (врятувало броньоване скло пульту управління генератором). За розрахунками і результатами високочастоних вимірювань спеціялістів з Хайфи, якщо прокласти доземний провідник фасадом залізобетонної конструкції, ним піде лише 10% струму блискавки. Решта зайде у риштунок (не питаючи дозволу ні у ДСТУ, ні у Держекспертизи, ні у конструкторів) і піде ним до уземлювача. Тому було вироблено і перевірено на практиці спосіб прокладення поцинкованого провідника 30х3,5 мм серед готового риштунку перед тим, як ставити палуб
(рос.: опалубка) і заливати бетон. Провідники з'єднуються злучниками, перевіреними струмом у 100 кА, і електрично приєднуються до риштунку з кроком у 5 м. Для підключення до залитих у бетон проводів встановлюються спеціяльні закладні з внутрішньою наріззю М10. У каталогу TBS "OBO Bettermann" можна знайти як зображення таких систем, так і комплектуючі. Цю роботу має виконувати ЕЛЕКТРИК, оскільки монолітчики не розуміються ні на проводах, ні на контактах. Їхня задача - забезпечити міцність залізобетонних конструкцій (а не електричну безперервність риштунку). Опановуймо передові прогресивні методи!