Как подобрать разрядник для молниезащиты?

[ss]

Добрый день.
Такая ситуация: контур заземления молниезащиты объединяем с контруром заземления электрическим.
Требование Заказчика -выполнить такое объединение через разрядники. Никогда с этим не сталкивался. Как и по каким параметрам они (разрядники) подбираются?

[Сугор]

ss, на вводе в щит ставишь разрядник. Как выбрать разрядник смотри в каталогах Батермана, там все подробно и доходчиво написано

[grossel]

 1. В качестве первой ступени защиты рекомендуется устанавливать:
- при воздушном вводе электропитания, вне зависимости от наличия внешней системы молниезащиты (СМЗ), когда возможно прямое попадание молнии в провода линии электропередачи в непосредственной близости от объекта — грозовые разрядники, способные пропускать через себя импульсные токи формы 10/350 мкс с амплитудным значением 50-100 кА и гасить сопровождающие токи величиной более 4 кА, а также обеспечивать уровень защиты (Up) менее 4 кВ (например, многозазорные угольные искровые разрядники без выброса  ионизированных газов типа НS55 фирмы «Наkel”)
- при подземном вводе электропитания и при наличии внешней системы молниезащиты, когда существует вероятность попадания молнии в молниеприемник СМЗ, можно установить варисторные защитные устройства, способные пропускать через себя импульсные токи формы 10/350 мкс с амплитудным значением 10-25 кА и также обеспечивать уровень защиты Up = 4 кВ и ниже (например, устройства серии SPC1.1; SPC3.1 или PIV-230). При этом желательно произвести предварительную оценку токов растекания.
- при отсутствии внешней системы молниезащиты — рекомендуется ее установить, так как прямой удар молнии в этом случае, как правило, приводит к динамическим воздействиям на строительные конструкции объекта, а также может вызвать пожар за счет искрения и перекрытия воздушных промежутков между токопроводящими элементами объекта.
2. В качестве второй ступени защиты в цепях L-N используются устройства на базе варисторов с максимальным импульсным током 20-40 кА формы 8/20 мкс и уровнем защиты (Up) менее 2,5 кВ (устройства серии PIII-230, PIIIМ-230, PIII-280, PIIIМ-280 или различные модели из серии SPU1, SPU3). В цепях N-PE применяются газонаполненные металлокерамические разрядники, способные выдерживать импульсные токи с амплитудой 20-40 кА формы 8/20 мкс. Сопровождающие токи в цепях N-PE не возникают, поэтому в данном случае могут применяться разрядники с Ir равным
100-300 А (разрядники В20С).
3. В качестве третьей ступени защиты используются модули с максимальным импульсным током 6-10 кА формы 8/20 мкс и уровнем защиты (Up) менее 1,5 кВ. Могут применяться комбинированные устройства, включающие в себя дополнительно помехозаградительный фильтр на полосу частот в диапазоне 0,15-30 МГц (устройства серии PI-k8, PI-k32, PI-3k80 и др.).
4. Разделительные дроссели (при необходимости их применения при расстоянии между защитами менее 10м) выбираются, исходя из величины максимальных рабочих токов нагрузки, например: 16, 32, 63 или 120 А (PI-L16/15, PI-L32/15, PI-L63/15).
Для выбора можно использовать рекомендации производителей ОПН, того же Бетермана как рекомендует Сугор.
Посмотри рекомендации по выбору во вложении может, что-то информативно поможет.

[ss]

Всем спасибо, буду разбираться.

[happym]

То що вас просить замовник виконати на даний час не прописано в нормативних документах.
Навіщо розділяти ці контура через розрядник, якщо він при влучені блискавки в систему блискавкозахисту проб'ється й все рівно об'єднає ці два контури. Крім того це ще й небезпечно. Вам потрібно забезпечити безпечний електричний потенціал між устаткуванням під'єднаним до робочого заземлення та устаткуванням (конструкціями) що мають електричний контакт з системою блискавкозахисту.
Інша справа розділення інформаційного контуру, для уникнення електромегнетних завад. Є розроблені спеціальні пристрої, що забезпечують розділення в звичайному режимі роботи, а при виникненні небезпечного потенціалу (під час грозового розряду) об'єднує ці два контури.
Стосовно захисту устаткування від імпульсних перенапруг ПЗІП.
Розділ 2.1 ПУЕ (редакція 2015) регламентує необхідність використовувати Пристроїв захисту від імпульсних перенапруг (ПЗІП), що залежить від грозової активності в регіоні, імпульсної стійкості устаткування та від методу виконання вводу живлення в споруду. Вступає в силу з 30 жовтня. Методика вибору необхідної потужності ПЗІП та місця його встановлення наведена в нормативному документі ДСТУ EN 62305:2012 частина 1 та 4. Правильність вибору всіх інших характеристик ПЗІП та схем їх підключення до мережі прописано в ДСТУ CLC/TS 61643-12:2015, що вступає в силу з 1 січня 2016 року.
При виборі ПЗІП потрібно врахувати набагато більше параметрів, чим рекомендує Хакель чи ОБО. Тільки переліченні вище нормативні документи можуть Вам допомогти.
Наприклад, саме просте запитання. Яка захисна відстань між ПЗІП та устаткованням, що захищається. Чи достатньо одного ПЗІП на вводі в споруду для надійного захисту? Або, ПЗІП на вводі до електроустановки, Iimp (10/350) чи In (8/20)?
А одним з самих головних є  стійкість устатковання до імпульсної напруги Uw (Uimp) згідно діючого ДСТУ IЕС 60664-1:2013. Тільки знаючи імпульсну стійкість устаткування ми можемо правильно вибрати захисний рівень спрацювання (Up) ПЗІП.
До речі, якщо будинок не обладнано зовнішнім блискавкозахистом, а живлення відбувається повітряною лінією, сила імпульсу Iimp (10/350) не буде перевищувати 10 кА на полюс. А в разі кабельного живлення 5 кА. Табличка приведена в ДСТУ EN 62305:2012.
В разі якщо споруда оснащена зовнішнім блискавкозахистом, нам може знадобитись ПЗІПи з Iimp (10/350) до 50-100 кА.
На мою думку, в зв'язку з вступом вимоги до обов'язкового використання ПЗІП, в розділі блискавкозахист необхідно створити нову гілку по ПЗІП.
З радістю відповім на запитання стосовно вибору та застосування ПЗІП (рус. УЗИП, англ. SPD).