До тих пір, поки не буде встановлено чітких правил, ми можемо розглядати різні варіанти і погоджуватись або не погоджуватись із ними.
Особисто я бачу два основні варіанти + ще один:
Перший – дизайнер займається виключно інтер’єром і може передбачити у приміщенні декоративну під світку (картин, меблів і т.д.). У такому випадку він надає потрібну інформацію проектувальнику електромереж, щоб той передбачив живлення підсвітки у своїй частині проекту.
Другий – дизайнер займається освітленням. У такому випадку він повинен знати норми і вміти провести відповідні розрахунки. Для чого? Щоб вибрати типи світильників, які відповідають встановленим нормам. Щоб забезпечити нормовану освітленість у приміщеннях і розрахувати кількість світильників. І тоді не буде таких ситуацій:
- дизайнер вибирає світильники, які не можна використовувати у даному випадку;
- дизайнер вибирає недостатню кількість світильників, яка не дає потрібної освітленості, або навпаки – надмірну.
У другому випадку дизайнер повинен оформити розрахунки і разом із планами з розміщенням світильників надати проектувальнику електромереж. А вже той у свою чергу допрацьовує частину ЕО (проводка, АО, щити …).
Третій, запропонований Корсаковим Д. Ю. – спільна робота дизайнера і проектувальника електромереж. Тут все зрозуміло, хто за що відповідає.
І тоді все буде і красиво (відповідно до задумів дизайнера) і правильно (відповідно до встановлених норм).