Разрешите добавить к возникшей дискуссии два раздела из 14 части еэновского стандарта. которые определяют порядок ввода в эксплуатацию оборудования:
8 ВВЕДЕННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ТА ПЕРЕВІРКА
8.1 Загальні положення
Метою введення в експлуатацію та перевірки - визначити відповідність змонтованої сис-теми вимогам 5.2 і документації - 5.6.
Примітка. До цього процесу можуть бути залучені кілька організацій.
8.2 Введення в експлуатацію
Ретельним огляданням інженер із введення в експлуатацію повинен переконатися, що ро-бота виконана належним чином, матеріали, компоненти і методи, що були використані для мон-тування системи, відповідають вимогам цих настанов, і що змонтована система відповідає вимо-гам креслеників і технічних описів.
Інженер із введення в експлуатацію повинен провести випробовування і впевнитися, що встановлена система правильно функціонує і, зокрема, перевірити, що:
a) усі автоматичні та ручні пожежні сповіщувачі функціонують;
b) інформація на ППКП правильна і відповідає вимогам, викладеним у 5.6;
c) будь-які з’єднання з пунктом приймання пожежної тривоги або з пунктом приймання по-передження про несправності функціонують, та повідомлення передаються правильно та зрозуміло;
d) усі засоби оповіщування працюють відповідно до вимог цих настанов;
e) можуть бути активовані всі додаткові функції;
f) підготовлено документацію та інструкції в повному обсязі відповідно до 7.5.
8.3 Перевіряння
Перед початком перевіряння змонтованої системи повинен бути передбачений певний час для того, щоб переконатися, що система працює стабільно за даних звичайних умовах довкілля.
Перевірку та прийняття системи пожежної сигналізації і оповіщування здійснює, як пра-вило, технічний спеціаліст монтувальника і замовник або його представник. У разі потреби при-йняття «третьою стороною», необхідно дотримуватися вимог розділу 9.
Приймальні випробовування складаються з:
a) перевіряння наявності документації, необхідної відповідно до цих настанов;
b) візуального перевіряння системи, а також проведення оцінювань, що можуть бути викона-ні під час оглядання на предмет відповідності змонтованої системи технічними умовам;
c) перевіряння правильності функціонування системи, що включає пристрої сполучення з додатковим устаткованням та ліній передавання, спрацьовування погодженої кількості сповіщувачів у системі.
8.4 Документація
Необхідні інструкції з експлуатування, планового обслуговування і перевіряння змонтова-ної системи мають бути передані особі, відповідальній за експлуатацію будівлі. Регламент щодо планового обслуговування наведено у А.11.2.1.
Інженер із введення в експлуатацію повинен надати замовнику підписаний акт введення в експлуатацію. Зразок акта наведено у додатку С.
8.5 Відповідальність
Після закінчення перевіряння з позитивним результатом, що задовольняє замовника, сис-тема має бути у встановленому порядку передана замовнику. З моменту завершення передавання відповідальність за систему переходить до замовника (див. 10.1).
Рекомендовано, щоб після завершення робіт акт введення в експлуатацію був підписаний замовником. Зразок акта наведено в додатку С.
8.6 Кваліфікаційні вимоги
Інженери із введення в експлуатацію повинні мати відповідну компетентність, необхідний досвід і кваліфікацію. Зокрема, вони повинні знати характеристики системи що монтують, і рекомендації цих настанов.
У національних нормативних документах можуть міститися вимоги щодо кваліфікації ін-женерів із введення в експлуатацію.
9 СХВАЛЕННЯ ТРЕТЬОЮ СТОРОНОЮ
9.1 Загальні положення
Схвалення змонтованої системи буде зазвичай базуватися на початковому перевірянні з подальшими періодичними перевірками для переконання в правильності використовування, тех-нічного обслуговування, а також за необхідності реконструкції системи.
9.2 Схвалення органами, що мають повноваження, та іншими організаціями
9.2.1 Органи, що мають повноваження
Існує цілий ряд самих різних вимог нормативно-правового характеру з боку різного роду національних, регіональних або місцевих органів. Зазвичай, системи, що відповідають вимогам цих настанов і схвалення третьою стороною, будуть відповідати вимогам органа, що має повно-важення, однак такий орган може зажадати проведення випробовувань власноруч.
9.2.2 Страхові компанії
Вимоги страхових компаній мають свої національні або місцеві особливості й містяться, як правило, у їхніх власних документах. Ці вимоги можуть передбачати будь-яку необхідність безпосередньої участі страхових компаній у перевірці змонтованої системи.
9.2.3 Схвалення кількома сторонами
Якщо виявиться, що вимоги двох установ, що здійснюють схвалення, суперечать одна од-ній, то ці протиріччя (див. 5.2) треба вирішувати шляхом переговорів до початку виконання мон-тувальних робіт для розв’язання розбіжностей.
9.3 Порядок схвалення
9.3.1 Загальні положення
Орган, який проводить схвалення зобов’язаний інформувати монтувальника, на яких ета-пах монтування системи необхідне перевіряння та випробовування системи, що монтують. Особ-ливо це стосується перевірянь і випробовувань, які вже не можна провести за будь-яких причин після завершення монтування системи. У зв’язку з цим монтувальник зобов’язаний інформувати орган, який проводить схвалення, коли кожна із стадій монтування буде проводитися.
9.3.2 Перевіряння та випробовування
Перевірку може здійснювати орган, що проводить схвалення або інша організація, визнана органом, що проводить схвалення.
Орган, що проводить схвалення, повинен визначити яку частину змонтованої системи пе-ревіряти або випробовувати.
9.3.3 Перевіряння функціонування
План проведення випробовувань, який необхідний для схвалення, повинен бути погодже-ний між користувачем і/або замовником, монтувальником і органом, що проводить схвалення.
Якщо під час перевіряння можуть бути передані сигнали у відповідні служби або на дода-ткове устатковання, то треба вжити заходів, щоб ці сигнали не призвели до непередбачуваних і руйнівних дій (наприклад, небажаного випуску вогнегасної речовини).
Орган, що проводить схвалення може вимагати, щоб система напрацювала визначений час у нормальних умовах експлуатування, перш ніж надати їй остаточного схвалення.
9.3.4 Спеціальні випробовування (випробування на місці)
Якщо орган, що проводить схвалення вимагає проведення спеціальних випробовувань, що можуть призвести до пошкодження системи або будівель, то необхідно попередньо досягти домовленості про відповідальність за будь-які можливі пошкодження, що можуть мати місце.
9.3.5 Документація
Орган, що проводить схвалення, повинен надати оформлений сертифікат на змонтовану систему. Цей сертифікат повинен охоплювати побудову, проектування, монтування та устатко-вання, що змонтоване. Якщо були узгоджені деякі відхили від вимог настанов, то в цьому доку-менті повинен міститися перелік цих погоджених відхилів. В експлуатаційному журналі системи треба зробити посилання на цей документ.
Якщо орган, що проводить схвалення, приймає рішення про неможливість надання схва-лення, то повинно бути надано письмове повідомлення із зазначенням недоліків системи.
9.4 Періодична перевірка органом, що проводить схвалення
9.4.1 Загальні положення
Орган, що проводить схвалення може вимагати, щоб проводилися періодичні перевіряння як умову для проведення схвалення. Періодичність проведення випробувань, що мають проводи-тися та перевірянь встановлюють за рішенням органу, що проводить схвалення
9.4.2 Документація
Контролююча організація або орган, що проводить схвалення, повинен визначати докуме-нтацію, необхідну для продовження схвалення.
Повинен бути складений письмовий звіт за результатами періодичного перевіряння. Її проведення необхідно фіксувати в експлуатаційному журналі системи.
Якщо за результатами перевіряння необхідно внести змін в систему, то про це в письмовій формі треба повідомляти користувача і (або) замовника. У цьому повідомленні повинні бути за-значені кінцеві терміни внесення цих змін, а також повинно передбачатися право повторного перевіряння після внесення змін.
Якщо орган, що проводив схвалення, приймає рішення, що через недоліки в системі необ-хідно відкликати схвалення, то повинне бути надано письмове повідомлення про ці недоліки.
9.5 Кваліфікаційні вимоги
Контролююча організація повинна мати відповідні теоретичні й практичні знання для проведення перевіряння системи. При цьому треба виконувати будь-які вимоги національних нормативних документів щодо рівня досвіду або кваліфікації інспекторів.