Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж
Messages - 3oloS
1
Обговорення норм / Re: Вышла ПЕРВАЯ редакция ДБН 23
« : 16 Грудень 2025, 08:52:27 »
Olek, дякую за інформацію!
Якщо не проти - продублюю частину з Вашого файлу, що стосується запитань, текстом.
Суто з практичних міркувань - по-перше це ліпше індексується гуглом, по-друге подекуди при багах можуть зникати вкладення
, ну і насамкінець - не завжди є можливість завантаження.
--------------------------
Під час застосування ДБН В.23.25:2025 для розрахунків у практиці виникли питання, щодо яких прошу надати офіційне роз’яснення.
1. У пункті 6.1.18 наведено, що формула (11) застосовується коли Рж >> Ргр. Далі зазначено, що Розрахункове навантаження житлового будинку, коли найбільшою складовою є навантаження вбудованої чи прибудованої громадської установи, визначається за 6.2.17». У наявній редакції документа пункт 6.2.17 відсутній.
Прошу вказати:
- який саме пункт/формула мав бути наведений у цій частині (чи це інша нумерація: наприклад 6.2.16, 6.3.17 або інший номер)?
- якщо існує офіційне роз’яснення або виправлення, прошу надати його або вказати, де його можна знайти.
Дійсно, в тексті помилка нумерації, слід замість п.6.3.17 читати п.6.2.17. При цьому в п.6.2.17 повинно бути посилання на Табл.6.18
2. У зв’язку з цим прошу роз’яснити практичну методику, яку слід застосовувати у випадку Ргр > Рж
- чи слід у цьому випадку використовувати спеціальну формулу/алгоритм (який мав би бути в 6.2.17)?
- яким чином комбінуються компоненти Ргр, Рж та Рсил (зокрема, чи застосовується корекційний множник для силового навантаження у вигляді 0,9⋅Рсил, як у формулі (11))?
Для випадку Ргр > Рж не використовується формула аналогічна (11), а розрахункове навантаження лінії живлення від ТП за спільного електропостачання громадських і житлових будівель визначається за формулою (17).
3. Зіставивши пункт 6.1.18 із формулою (17) (пункт 6.2.16) та таблицею 6.17, я помітив, що формула (17) реалізує інший підхід:
- приміщення/групи приміщень сортуються за величиною навантаження;
- найбільшому присвоюється значення Рб.max;
- інші Pб.i множаться на коефіцієнти Kп, взяті з таблиці 6.17 відносно > Pб.max.
Прошу підтвердити: чи саме цей алгоритм (сортування → Pб.max → застосування Kп з табл.6.17) має застосовуватися при визначенні сумарного навантаження громадської частини перед її інтеграцією зі складовою житла у випадку Ргр > Рж? Чи існують додаткові обмеження/пояснення щодо порядку сортування?
Методика і підхід розрахунку РТП в порівнянні з попередньою редакцією 2010 року не змінилася.
4. Практичне питання щодо узгодження коефіцієнтів: якщо для розрахунку Pгр використовується підхід формули (17) з таблицею 6.17, а для житлової частини — методика табл.6.1, то яким чином (в якому порядку і з якими коефіцієнтами) ці два результати мають комбінуватися з урахуванням силового навантаження Pсил для отримання остаточного Pроз?
Див. відповідь на п.2.
5. Буду вдячний також за надання прикладу розрахунку (короткий ілюстративний приклад або посилання на рядок у додатку), де показано порядок дій у випадку Ргр > Рж — це значно спростить застосування вимог документа у проєктній практиці.
Див. відповідь на п.2.
6. Окремо хочу звернути увагу на ще один важливий практичний аспект. Під час проектування архітектори закладають площі комерційних (вбудованих/прибудованих) приміщень без визначення їх майбутнього функціонального призначення. У подальшому їхні користувачі можуть змінювати профіль діяльності.
Разом з тим, для розрахунку мені як проектувальнику необхідно вибирати значення з Таблиці 6.18, яка містить орієнтовні питомі електричні навантаження для конкретно визначених типів громадських приміщень (наприклад: «підприємства харчування — кВт/місце»). У багатьох випадках це змушує робити припущення щодо типу використання приміщень, що може призводити як до завищення, так і до недостатності резервів електричної потужності.
Просив би розглянути можливість у подальших редакціях документа передбачити:
- усереднені питомі електричні навантаження для комерційних площ з невизначеним призначенням, або
- алгоритм вибору умовно-нейтрального виду навантаження для таких випадків.
Це значно підвищило б ефективність проєктування та узгодженість рішень між дисциплінами.
При розробці наступної редакції ДБН ми врахуємо ваші побажання.
---------------------------
Якщо не проти - продублюю частину з Вашого файлу, що стосується запитань, текстом.
Суто з практичних міркувань - по-перше це ліпше індексується гуглом, по-друге подекуди при багах можуть зникати вкладення
, ну і насамкінець - не завжди є можливість завантаження.--------------------------
Під час застосування ДБН В.23.25:2025 для розрахунків у практиці виникли питання, щодо яких прошу надати офіційне роз’яснення.
1. У пункті 6.1.18 наведено, що формула (11) застосовується коли Рж >> Ргр. Далі зазначено, що Розрахункове навантаження житлового будинку, коли найбільшою складовою є навантаження вбудованої чи прибудованої громадської установи, визначається за 6.2.17». У наявній редакції документа пункт 6.2.17 відсутній.
Прошу вказати:
- який саме пункт/формула мав бути наведений у цій частині (чи це інша нумерація: наприклад 6.2.16, 6.3.17 або інший номер)?
- якщо існує офіційне роз’яснення або виправлення, прошу надати його або вказати, де його можна знайти.
Дійсно, в тексті помилка нумерації, слід замість п.6.3.17 читати п.6.2.17. При цьому в п.6.2.17 повинно бути посилання на Табл.6.18
2. У зв’язку з цим прошу роз’яснити практичну методику, яку слід застосовувати у випадку Ргр > Рж
- чи слід у цьому випадку використовувати спеціальну формулу/алгоритм (який мав би бути в 6.2.17)?
- яким чином комбінуються компоненти Ргр, Рж та Рсил (зокрема, чи застосовується корекційний множник для силового навантаження у вигляді 0,9⋅Рсил, як у формулі (11))?
Для випадку Ргр > Рж не використовується формула аналогічна (11), а розрахункове навантаження лінії живлення від ТП за спільного електропостачання громадських і житлових будівель визначається за формулою (17).
3. Зіставивши пункт 6.1.18 із формулою (17) (пункт 6.2.16) та таблицею 6.17, я помітив, що формула (17) реалізує інший підхід:
- приміщення/групи приміщень сортуються за величиною навантаження;
- найбільшому присвоюється значення Рб.max;
- інші Pб.i множаться на коефіцієнти Kп, взяті з таблиці 6.17 відносно > Pб.max.
Прошу підтвердити: чи саме цей алгоритм (сортування → Pб.max → застосування Kп з табл.6.17) має застосовуватися при визначенні сумарного навантаження громадської частини перед її інтеграцією зі складовою житла у випадку Ргр > Рж? Чи існують додаткові обмеження/пояснення щодо порядку сортування?
Методика і підхід розрахунку РТП в порівнянні з попередньою редакцією 2010 року не змінилася.
4. Практичне питання щодо узгодження коефіцієнтів: якщо для розрахунку Pгр використовується підхід формули (17) з таблицею 6.17, а для житлової частини — методика табл.6.1, то яким чином (в якому порядку і з якими коефіцієнтами) ці два результати мають комбінуватися з урахуванням силового навантаження Pсил для отримання остаточного Pроз?
Див. відповідь на п.2.
5. Буду вдячний також за надання прикладу розрахунку (короткий ілюстративний приклад або посилання на рядок у додатку), де показано порядок дій у випадку Ргр > Рж — це значно спростить застосування вимог документа у проєктній практиці.
Див. відповідь на п.2.
6. Окремо хочу звернути увагу на ще один важливий практичний аспект. Під час проектування архітектори закладають площі комерційних (вбудованих/прибудованих) приміщень без визначення їх майбутнього функціонального призначення. У подальшому їхні користувачі можуть змінювати профіль діяльності.
Разом з тим, для розрахунку мені як проектувальнику необхідно вибирати значення з Таблиці 6.18, яка містить орієнтовні питомі електричні навантаження для конкретно визначених типів громадських приміщень (наприклад: «підприємства харчування — кВт/місце»). У багатьох випадках це змушує робити припущення щодо типу використання приміщень, що може призводити як до завищення, так і до недостатності резервів електричної потужності.
Просив би розглянути можливість у подальших редакціях документа передбачити:
- усереднені питомі електричні навантаження для комерційних площ з невизначеним призначенням, або
- алгоритм вибору умовно-нейтрального виду навантаження для таких випадків.
Це значно підвищило б ефективність проєктування та узгодженість рішень між дисциплінами.
При розробці наступної редакції ДБН ми врахуємо ваші побажання.
---------------------------