Перегляд Повідомлень

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Topics - Muta

Сторінок: [1] 2 3
1
ДСТУ Н Б В.2.5-80:2015 в п.10.9 допускає зниження напруги на шинах ТП під час запуску підключених до них електродвигунів (один
раз впродовж зміни) - до 25 % від номінального значення напруги.
 ::) І в той же час там же далі
Однак при цьому слід виключати можливість виникнення провалів напруги, які є порушенням  якості електричної енергії. Згідно з ДСТУ ЕМ 50160 провал визначається як тимчасове зменшення
 середньоквадратичної величини напруги нижче рівня 90 % від величини опорної напруги на час від 10 мс до 1 хв включно.

Що цікаво в СН174-75 теж доускали зниження напруги до 25%, а про провали напруги нічого не було.
В мене при розрахунку зниження напруги на шинах ТП під час запуску получилося 15% до 0,85Uн, і це при застосуванні пристрою плавного пуску з обмеженням струму до 4Iн (бо менше - не вистачить моменту)
Питання власне -
1) Як я розумію зниження напруги на шинах більше 10% - це вже і є провал напруги. Це в нас так норми пишуть чи я чогось не розумію?
2) Чи можуть бути проблеми у роботі АВР в ТП, і чи треба на це звертати увагу розробника АВР?

2
Schneider Electric / Ecodial Втрата напруги
« : 28 Квітень 2024, 16:11:24  »
Виконую перевірочні розрахунки можливості одночасного запуску двух двигунів по 132 кВт (привод 2х132) від трансформатора 500 кВА. Пуск прямий.
При розрухунку за методикою, що викладена в книжці Карпов Ф.Ф. Как проверить возможность подключения к электрической сети двигателей с короткозамкнутым ротором втрата напруги під час запуску становить більше 20 відсотків. Що й не дивно.

В Ecodial для умовного двигуна 260 кВт побачив таке:
Startup Voltage drop 6.174.

Прошу прокоментувати
Питання чи підходить Ecodial для визначення втрати напруги під час пуску.
Цікаво за якими формулами ведеться розрахунок.
Чи є інші альтернативи для такого розрахунку.
Чи треба якось інакше скласти в Ecodial схему.


3
Чи допускається використання ПЛ для живлення споруд цивільного захисту? Чи не треба робити живлення в землі, в кабельній каналізації?
В ДБН В.2.2-5:2023 таких вимог не знайшов крім п.11.6.7 щодо кабельної лінії від ДЕС.

4
З 01.04.2024 року скасовується ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Система проектної документації для будівництва. Основні вимоги до проектної та робочої документації.

На заміну прийнято ДСТУ 9243.4:2023.
Можливо є в когось новий стандарт, цікаво подивитися що там нового

5
Яка відстань по горизонталі від ПЛ-6(10) кВ до наземних трудопроводів при паралельному прокдаданні в стиснених умовах?
ПУЕ-86 табл.2.5.36 давали відстань в 3 м від крайнього провода при найбільшому його відхиленні.
В ПУЕ-2017 цю норму прибрали залишивши тільки для нормальних умов не менше висоти опори
Хто і як прокладав ПЛ в таких випадках

6
Є адміністративно-побутова будівля промпідприємства з розташованим в середині  тепловим пунктом. Прийнято що тепловий пункт 2 категорія надійності. Зовні будівлі (20 м) знаходиться окрема двотрансформаторна ТП 6/0,4 з АВР (загальна довжина кабелю до неї біля 140 м). Живлення теплового пункту напряму від цієї ТП.
Чи треба у ВРУ (ГРЩ) теплового пункта передбачати два вводи і секціонування і передбачати дві кабельні живильні лінії? В яких випадках такі лінії треба дублювати, бо ж відомо що за п. 5.3.5 ПУЕ Резервувати лінію, яка безпосередньо живить електродвигун, не потрібно незалежно від категорії надійності електропостачання. Але ж в мене це не кінцевий двигун.

7
В Україні скасовано дію стандарту ГОСТ 24754-81 "Электрооборудование рудничное нормальное. Общие технические условия и методы испытаний" , на звичайне (нормальне, не вибухобезпечне) рудникове обладнання.
Хто знає якими новими стандартами він замінений? підкажіть, будь ласка
Також можна сюди написати всі стандарти, що стосуються рудникового електрообладнання (і вибухобезпечного також).

8
Планується реконструкція старої підстанції 6/0,4 кВ з двома масляними  трансформаторами по 400 кВА в окремо розташованій в цегляній будівлі. Розташування обладнання схоже, як у Типовому проєкті  402-22-47.85 (оба трансформатори 400 кВА і все інше встановлено в одному приміщені окремої цегляної будівлі).
З огляду на те, що така робота для мене нова, став щільно вивчати ПУЕ:
1)   ПУЕ-2017 п. 4.2.91 дозволяє встановлювати в одному приміщенні  два трансформатори  максимум по 400 кВА, при цьому треба відділяти їх від іншої частини приміщення перегородкою з нормованою вогнестійкістю.
2)   ПУЕ-86 п.4.2.95 – те саме.
3)   ПУЕ-76 п.IV-2-95 – те саме.
Ні в існуючій підстанції, яку належить реконструювати, ні в згаданому типовому 402-22-47.85  передбачених ПУЕ вогнестійких перегородок нема. А в типовому 402-22-47.85 взагалі транси по 2500 кВА =-0
 Як таке може бути? За якими нормами будувалася ця підстанція і розроблявся то й же типовий.
Якщо ви скажете, що це робилося згідно п. 4.2.141 ПУЕ-2017 ( п. 4.2.112 ПУЕ-86;  п. IV-2-112 ПУЕ-76), тоді в мене ще одне питання – А що можна розповсюджувати норми для КТП и ПС у виробничих приміщеннях на окремо розташовані закриті ПС?

посилання на опис ТП 402-22-47.85
http://eom.com.ua/index.php/topic,29684.msg193762.html#msg193762

9
Якою маркою ви позначаєте комплекти креслень блискавкозахисту та заземлення?
ДСТУ Б А.2.4-4:2009 нічого не пропонує, але дозволяє обирати самому. При радянщині марка креслень російською була "ЭГ".
А як позначаэти ви - "БЗ", "ЕГ"....?

10
З виходом ПУЕ-2014 (та 2017) в пункті 2.5.5 змінилося визначення терміну "населена місцевість", в перелік додано .., "виробничі території" .... В редакції ПУЕ-2009 у визначені цього терміна такого словосполучення не було. Намагаюсь зрозуміти межі цих виробничих територій, що необхідно для проєктування ПЛ 6 кВ.
Чи відносяться території кар'єрів, а також огороджувальні дамби хвостосховищ до виробничих територій?

11
Собственно вопрос в названии темы. Касается выключателей NSX NSXm (пороги срабатывания магнитной защиты TMD, TMG расцепителей) . Трехполюсных выключателей при КЗ в одной фазе сети на землю, или нейтраль. Увеличиваются ли пороги и как?

12
В старій редації ПУЕ-86 в табл 2.5.32 була норма - 2,5 м, в нових редакціях  такої вимоги не знаходжу. Як далі жити Чим тепер и де регламентуються ці відстані?

13
Чи буде існувати вибухонебезпечна зона (зона 0) в резервуарі зберігання відпрацьованих нафтопродуктів (ДСТУ ГОСТ 21046:2019 (ГОСТ 21046–2015, IDT)) що мають температуру загоряння у відкритому тиглі не нижче 100 град.С? Температура зберігання від +5 до +25 град.С
Розумію, що ці відпрацьовані нафтопродукти не відносяться до ЛЗР і вибухонебезпечна зона там не може утворюватися...та все ж  hmmmm

14
НПАОП 40.1-1.32-01 требует применения электрических аппаратов и приборов в пожароопасных зонах со степенью защиты минимум IP44 для зоны П-1. Прошу поделиться проектировщиков - кто и как выполняет это требование подбирая компоненты, с учетом требования п.7.2.5 ДБН В.2.5-56:2014
Конкретно мой случай -
насосная нефтепродуктов , помещение "В", зона П-1. Здание маленькое, достаточно прибора Тирас-4П и для пожаротушения ПУиЗ Тирас-1. Проблема с извещателями -  СПТ, СПД2 имеют IP30, СПР - IP20. Нашел извещатели СПТТА-01 из АПС "Омега"  в безадресном исполнении , имеют IP54... И тут мы приходим к п. 7.2.5 ДБН В.2.5-56:2014.... hmmmm

15
Необхідно визначити клас наслідків ТП 10(6)/0,4 кВ, що за всіма параметрами таблиці 1 ДСТУ 8855:2019,  окрім останнього стовпчика, належить до класу СС1. Бо... ТП живить обладнання (водовідлив та гірниче устаткування), електричне освітлення кар'єру, який, згідно п.4.15 того самого ДСТУ , віднесено до класу СС3. Виходить, що до об'єктового рівня і класу СС1, згідно п.4.13 , віднести ТП не можна.
Питання:
1) Віднести до класу СС3, як у карьера, але тоді клас відповідальності буде відповідати об'єктам загальнодержавного рівня, і напруга не 330 кВ (як вказано в пункті А.3 додатка)?
2) Віднести до класу СС2?
3) Чи таки віднести до  об'єктового рівня і класу СС1?

Сторінок: [1] 2 3