Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж
Проєктування => Блискавкозахист та заземлення => Блискавкозахист => Тема розпочата: Yuliya від 20 Квітень 2010, 11:54:32
-
Здравствуйте, коллеги!
Подскажите, пожалуйста, в вопросе:
Можно ли крепить токоотвод, выполненный стальной оцинкованной полосой, к негорючей колонне с помощью оцинкованных дюбель-гвоздей, т.е. просверлить полосу в месте ее крепления к колонне?
Или следует использовать в данном случае специальные оцинкованные держатели (к примеру держатель производителя OBO Bettermann - артикул 5228328)?
Т.е. в каких случаях использовать крепление с помощью дюбель-гвоздей, а в каких - с помощью спец. держателей полосы?
И какими нормативными документами Украины регламентируется способ крепления токоотводов?
-
По личному опыту проектирования и последующего монтажа. Полосу обычно до места контрольного соединения на фасаде (колонне) крепят на "быстрый монтаж" (дюбель-гвоздей) купленных на базаре, а по колоне вверх уже катанку прокладывают при помощи держателей потипу 12.2.ОС у Elko-Bis или ОВО (5227070) и т.п.
P.S. Проверте код по катологу у ОВО я под таким кодом что то ничего не нашел.
-
5032032-для 30*3 -11,30грн шт
5032040- для 40*4 -11,65грн шт
а 5227070 универсальный держатель для полосы и провода подороже будет -25,73грн шт.
Зачем сверлить полосу замучаться можно :)
-
Спасибо за ответы.
Буду иметь ввиду данные держатели.
Я просто хочу знать, не запрещается ли нормативными документами Украины крепление полосы к строительным конструкциям (колоннам здания) с помощью оцинкованных дюбель-гвоздей.
-
Прирост температуры проводов при протекании тока молнии в зависимости от сечения материала из которого они изготовлены, а также от принятого уровня молниезащиты
(http://www.lps.at.ua/picture/molniezashchita.jpg)
-
Расстояние между токоотводами и стенами строительных объектов, минимальное расстояние от стены здания по IEC 61024-1
(http://www.lps.at.ua/molniezashchita_1.jpg)
* - рост температуры токоотвода при протекании тока молнии не опасен для материала стены,
** - температура провода превышает допустимые величины для сгораемого материала стены.
-
Подскажите пожалуйста, два верхних поста из какого документа и можно ли его использовать в разговорах с МЧС в Украине?
-
ДСТУ EN 62305-3:2012
...
5.3. Системи доземних провідників
...
5.3.4. Спорудження
...
Доземні провідники LPS, не ізольованої від будівлі (споруди), що захищається, можна встановлювати таким чином:
- якщо стіну виконано з негорючого матеріалу, доземні провідники можуть бути розташовані на поверхні або у стіні;
- якщо стіну виконано з легкозаймистого матеріалу, доземні провідники можуть бути розташовані на поверхні стіни, за умови, що підвищення їхньої температури при проходженні струму блискавки не становить небезпеки для матеріалу стіни;
- якщо стіну виконано з легкозаймистого матеріалу і підвищення температури доземних провідників становить небезпеку, вони мають бути розташовані таким чином, щоб відстань між ними і стіною завжди була більшою ніж 0,1 м. Монтажні кронштейни можуть контактувати зі стіною.
Якщо достатня відстань від доземного провідника до займистого матеріалу не може бути гарантована, поперечний переріз сталевого або термічно еквівалентного провідника має бути не менше 100 мм2.
Цим останнім абзацем у редакції 2010 р. замінено ту мальовничу таблицю з підвищенням температури провідників. За що подякуємо міжнародним нормотворцям. :thumbsup:
-
Шановний Evgen Koc, у нормах згадується доземні провідники по стінах, але чомусь не згадано про розташування їх по покрівлі, які вимоги у такому випадку? Дякую!
-
В Инструкции по проектированию молниезащиты. Если по профнастилу то в Рекомендациях производителя данных изделий.
-
grossel, я не то имел ввиду. В нормах (ДСТУ Б. В.2.5-38:2008) указаны условия прокладки токоотводов исключительно по стенам (горючим, негорючим) но нет ничего про условия прокладки токоотводов по кровле. Так как что не запрещено - то разрешено, то исходя из дсту я могу проложить токоотвод по горючей кровле на расстоянии меньше 0,1м (никогда так не делаю). Вот хочу увидеть ссылку на нормы где этот момент освещен.
-
Bobertigra, я тебя могу еще огорчить (обрадовать), даже если ты поднимишь сетку (10мх10м) над поверхностью кровли и построить зону защиты при помощи фиктивной сферы (R=45м), то увидишь, что далеко не вся кровля попадает в зону защиты сетки. чтобы сетка защищала кровлю ее нужно поднять над кровлей на 280мм
-
Шановний Evgen Koc, у нормах згадується доземні провідники по стінах, але чомусь не згадано про розташування їх по покрівлі, які вимоги у такому випадку? Дякую!
ДСТУ EN 62305-3:2012
...
5.2.4. Спорудження
Блискавкоприймачі LPS, не ізольованої від захищуваної будівлі (споруди), можуть бути встановлені наступним чином:
- якщо дах виконано з негорючого матеріалу, блискавкоприймачі можуть бути розташовані на поверхні покрівлі;
- якщо дах виконано з легкозаймистого матеріалу, то особливу увагу слід приділяти відстані між провідниками блискавкоприймача і матеріалом. Для дахів з соломи (очерету), де відсутні сталеві сволоки для вкладення очерету, відстань принаймні у 0,15 м є прийнятною. Для інших горючих матеріалів відстань, не менша за 0,1 м, вважається достатньою;
- легкозаймисті частини захищуваної будівлі (споруди) не мають бути у прямому контакті з компонентами зовнішньої LPS, а також знаходитися безпосередньо під жодною металевою оболонкою покрівлі, яка може бути пробита ударом блискавки (дивись 5.2.5).
Увагу також належить приділяти оболонкам з меншим ступенем займання, таким як ґонт.
ПРИМІТКА Якщо є ймовірність накопичення води на плоскому даху, блискавкоприймачі має бути встановлено над найвищим можливим рівнем води.[/i]
До речі, якщо хтось ще має сумніви у легітимності ДСТУ EN 62305:2012, введеного у дію Наказом Мінекономіки№640 від 25.05.2012 у якості національної норми методом визнання (тобто, без перекладу, мовою оригіналу), пропоную уважно прочитати на офіційних сайтах Положення:
- Мінекономіки (особливо Розділ 10);
- Мінрегіонбуду.
З цього стає дуже зрозумілим, хто саме є уповноваженим до прияйняття технічних норм в Україні.
Принагідно застерігаю "активістів" ESE-блискавкозахисту: жодна з двох діючих національних норм не предбачає того розрахунку захищених зон, котрі собі дозволяють деякі відчайдушні проектувальники. А французька норма, на яку при цьому посилаються, діє в Украіні так само, як і стандарти тієї ж Північної Кореї. Відповідні присуди та ухвали лише чекають на реформи у системі судочинства.
-
Дякую за пояснення!