Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж
Проєктування => Блискавкозахист та заземлення => Блискавкозахист => Тема розпочата: ss від 21 Жовтень 2015, 15:40:12
-
Добрый день, уважаемые форумчане.
Столкнулся с такой ситуацией:
Здание 16-ти этажного жилого дома, 3 секции.
Молниезащита - 7 стержневых молниеприемников, пять опусков токоотводов, очаговые 5 контуров заземления.
Молниеприемники объединены в группы по 2-3 шт., присоеденины по группам к токоотводам (каждая группа к двум токоотводам).
Допустимо ли такое решение? Кровля эксплуатируемая, сетку Заказчик не пропускает.
Сей вопрос возник в связи с тем, что некоторые эксперты буквально воспринимают фразы из ДСТУ, а именно:
6.4.2 Якщо блискавкоприймач складається зі стрижнів, встановлених на окремих опорах (або одній опорі), на кожну опору повинен бути передбачений мінімум один струмовідвід.
-
Допустимо ли такое решение?
ss, если зона защиты перекрывает всю крышу вместе со всем оборудованием которое там стоит, то да.
6.4.2 Якщо блискавкоприймач складається зі стрижнів, встановлених на окремих опорах (або одній опорі), на кожну опору повинен бути передбачений мінімум один струмовідвід.
ну и в чем они видят нарушение? У тебя от каждого стержня идет 2 токоотвода
-
Молниепримники перекрывают всю крышу вместе с оборудованием (все в зоне защиты)
Увидели нарушение в том, что молниеприемники объеденили в группы по 2-3 шт., хотят от каждого молниеприемника свой токоотвод до земли
-
ss, проще было бы нарисовать эти группы по 2-3 шт.
-
Здание 16-ти этажного жилого дома, 3 секции.
Молниезащита - 7 стержневых молниеприемников
Цей будинок , відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 додаток А п.14 , підлягає блискавкозахисту ? Можливо блискавкозахист робити не потрібно .
-
Цей будинок , відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 додаток А п.13 , підлягає блискавкозахисту "Житлові і громадські будівлі, висота яких на 25 м і більше перевищує середню висоту навколишніх будівель у радіусі 400 м, а також окремі будівлі висотою більше 30м, що віддалені від інших будівель більше ніж на 400 м"
-
офф- топ
Житлові і громадські будівлі, висота яких на 25 м і більше перевищує середню висоту навколишніх будівель у радіусі 400 м
Как мне нравятся наши определения :D 16этажей это примерно 50м, в данном случае необходимость выполнения молниезащиты наступает, если вокруг здания ниже 8 этажей. Но здание то все равно выше остальных. Мне кажется, что раньше было написано как-то иначе, типа: "допускается не выполнять молниезащиту, если в радиусе 400м есть здание на 25м выше проектируемого"
-
1. При этажности здания выше 9-10 этажей, необходимо выполнять молниезащиту, тут уже от МЧС не отбиться.
2. Согласно рекомендаций АВВ, которые ссылаются на ІЕС60305-3, при установке стержневых молниеприемников на крыше одного здания с ровной кровлей, без выступающих препятствий в виде строительных конструкций выше 40см, эти молниеприемники должны быть соеденены проводником. Кроме случаев когда соединяющий токоотвод, должен проходить через препятствие высотой более 40 см. То есть при h ≤ 40см - нужно соединять молниеприемники, а при h ≥ 40см- не нужно соединять.
-
Цей будинок , відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 додаток А п.13 , підлягає блискавкозахисту
І на скільки метрів він перевищує середню висоту навколишніх будівель ?При этажности здания выше 9-10 этажей, необходимо выполнять молниезащиту, тут уже от МЧС не отбиться.
На підставі яких нормативних документів ? Ваша особиста думка ще не вписана в нормативні документи . У нас ще ні разу МНС не вимагали робити блискавкозахист для житлових будинків , якщо це не передбачено ДСТУ .
-
Цей будинок , відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 додаток А п.13 , підлягає блискавкозахисту
І на скільки метрів він перевищує середню висоту навколишніх будівель ?При этажности здания выше 9-10 этажей, необходимо выполнять молниезащиту, тут уже от МЧС не отбиться.
На підставі яких нормативних документів ? Ваша особиста думка ще не вписана в нормативні документи . У нас ще ні разу МНС не вимагали робити блискавкозахист для житлових будинків , якщо це не передбачено ДСТУ .
Roman3R, це не моя особиста думка, а великий досвід проектування подібних об'єктів і роботи з перевіряючими органами, а також знання НД України.
-
Roman3R, grossel, а о чем собственно спор? Есть еще п.7
Будівлі і споруді III, Ша, IIIб, IV, V ступенів вогнестійкості, в яких відсутні приміщення, віднесені за ДНАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 до зон вибухо- і пожежонебезпечних класів
Т.е. если здание относится к 1 или 2 степени огнестойкости, и нет взрыво- и пожароопасных зон, то тоже нет необходимости выполнять молниезащиту. Но если кровля эксплуатируемая и на ней стоит оборудование из п.10 Будівлі обчислювальних центрів, а також будівлі в яких встановлено обладнання інформаційних технологій або будь-яке інше електронне обладнання, чутливе до атмосферних перешкод
, то выполнять молниезащиту вроде бы как нужно
У меня несколько раз была ситуация, когда я мог доказать, что устройство молниезащиты не требуется, но т.к. уже был подписан договор на проектирование, то приходилось разрабатывать проект, при этом заказчика совсем не устраивал проект с фразой "устройство молниезащиты не требуется"
grossel, Roman3R, вместо того чтобы спорить помогите ss, убедить эксперта что решение принятое в проекте не противоречит нормам
-
Всем спасибо,
В нашей ситуации, мало того, что кровля эксплуатируемая (установлены крышные вентиляторы) так еще и присутствует крышная газовая котельная, которая идет уже по ІІ УМЗ.
Так все-таки, шановна громада, можно ли объединять стержневые молниеприемники по 2-3 шт. в группы, и от каждой группы делать два опуска токоотводов, что бы не прокладывать токоотвод от каждого молниеприемника?
Вроде бы в этом случае выполняется п. 6.4.1 ДСТУ
З метою зниження імовірності виникнення небезпечного іскріння струмовідводи необхідно розташовувати таким чином, щоб між точкою ураження і землею:
- струм розтікався декількома паралельними шляхами;
- довжина цих шляхів була обмежена до мінімуму
два опуска -это уже несколько :)
-
ss, я вижу только один вариант - использовать арматуру конструкций. в эксплуатируемой кровле возле молниеприемников предусмотри закладные и присоедини к ним молниеприемники. На эксплуатируемой кровле открыто проложеные токоотводы как-то не камельфо (будут спотыкаться)
-
Здание уже построено. Закладные не выполнены. Прийдется разбираться с КЖ и привязываться к арматуре. Хотя 5 наружных опусков уже выполнены Заказчиком по фасаду. Печальный вариант.
Если рассматривать вариант с сеткой, к которой могут присоединяться и стержневые молниеприемники (для защиты оборудования, выступающих строй. конструкций), то получается, что с помощью сетки объединяются стержневые мониеприемники в группы. Но наши нормы об этом молчат. >:(
-
Спробуємо оцінити безпечну відстань від струмовідводів до уземлених струмопровідних частин будівлі (електроустаковання, встановленого на покрівлі, конструкційних елементів, внутрішніх інженерних систем, внутрішньої електропровідні, тощо). Для РБЗ 3 та 4 Kj=0.04. Для 2-х струмовідводів Kc=0,66. Оскільки іскріння може відбуватися вздовж поверхні бетону (муру) приймаємо Km=0,5. Довжину від місця іскріння до уземлювача (там зрівнюються потенціали струмовідводів й того, на що може пробити) L=50 м. Нескладний підрахунок дає значення s=2,64 м. Тобто проб'є на все, що буде ближче за це s до струмовідводів (стрижнів перехоплювачів та провідників, які "об'єднують їх у групи по 2-3"). Проб'є крізь товщу стін на металеві радіатори опаленння, внутрішню електропровідню, перекриє все, що є на тій експлуатованій покрівлі, якою так опікується замовник.
Може я песиміст. Погляньте на докладні плани будівлі й зацініть наявні ізоляційні проміжки.
-
Evgen Koc, все правильно та логічно...
Який тоді вихід?
На стадії проектування можна було б використати арматуру конструкцій - ми б зрівняли потенціали (зменшили б "L"). На одній висотній будівлі ми в'язали до арматури свою штабу: і струмовідводи і горизонтальні пояси кожних 20м, і сітку 5*5 у фундаменті.
-
Вихід такий, що належить оцінити рівень ризику для цього будинку за існуючої системи захисту. Та запропонувати спеціяльні (хай навіть організаційні) заходи для зменшення ризику ураження людей. Грозових годин протягом року усього 50.