Второй момент, какое отношение имеет эксперт по пожарной безопасности к использованию бюджетных средств? Думаю, если бы я написал такое замечание в экспертном центре меня бы не поняли. Не знаю, может эксперты по кошторису этим занимаются.Думаю, что вполне логичный вопрос.
Т.е. вы согласны, что п. 9.5.1 ДСТУ-Н Б В.2.2-10:2012 не нарушаются?согласен
Эксперт написал что согласно Приложения А ДСТУ-38 для зданий 2 степени огнестойкости молниезащита не требуется, подписи и печати на месте никаких нарушений п. 9.5.1 ДСТУ-Н Б В.2.2-10:2012, зато на лицо: в лучшем случае - не целевое использование бюджетных средств, в худшем - хищение, если бы эксперт подписал бы проект без замечания пошел бы по делу как соучастник. Что Вы там про ВЕРХОВЕСТВО ПРАВА писали?
4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Проведення експертизи проектної документації на будівництво регламентується Законами України «Про регулювання містобудівної
діяльності», «Про архітектурну діяльність», постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і
проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» та цим стандартом.
Метою проведення експертизи проектів будівництва є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог
законодавства України у сфері будівництва, будівельних норм, стандартів і правил щодо...:
9.5.1 Обов’язковою частиною експертних звітів за формами додатків Г, Д є додаток, який складається у довільній формі і має містити зауваження до
проекту будівництва з посиланням на конкретні вимоги законодавчих актів, будівельних норм, стандартів, правил, вихідних даних на проектування. Цей
додаток підписується головним експертом проекту та відповідальними експертами, які були залучені до проведення експертизи окремих розділів
або частин проектної документації, та скріплюється їх печатками.
ДОДАТОК Г
(обов’язковий)
ФОРМА ЕКСПЕРТНОГО ЗВІТУ
щодо виявлення помилок та необхідності доопрацювання
проектної документації
ЗАТВЕРДЖУЮ
(Керівник експертної організації )
(П.І.Б)
(М.П. підпис)
місто ______________ _____ ___________ 20___
№ _____________
ЕКСПЕРТНИЙ ЗВІТ
щодо виявлення помилок та необхідності доопрацювання
проектної документації
по
(стадія проектування)
(назва проекту будівництва)
Категорія складності об’єкту будівництва _____________________________
Замовник будівництва ______________________________________________
(назва організації)
Генеральний проектувальник
(назва організації)
За результатами розгляду проектної документації виявлені помилки.
Проектна документація не може бути затверджена (схвалена) та
потребує доопрацювання за зауваженнями, наведеними у додатку.
Обов’язковий додаток до експертного звіту на ____ аркушах.
(складається відповідно до вимог пункту 9.5.1 цього стандарту)
Головний експерт проекту (підпис) (П.І.Б.)
М.П. (серія та номер кваліфікаційного сертифіката)
Відповідальні експерти (підпис) (П.І.Б.)
М.П. (серія та номер кваліфікаційного сертифіката)
ДОДАТОК Д
(обов’язковий)
ФОРМА ЕКСПЕРТНОГО ЗВІТУ
щодо виявлення помилок і недотримання нормативних вимог
у проектній документації
ЗАТВЕРДЖУЮ
(Керівник експертної організації )
(П.І.Б)
(М.П. підпис)
місто ______________ _____ ___________ 20___
№ _____________
ЕКСПЕРТНИЙ ЗВІТ
щодо виявлення помилок і недотримання нормативних вимог
у проектній документації
по
(стадія проектування)
(назва проекту будівництва)
Категорія складності об’єкту будівництва _____________________________
Замовник будівництва _____________________________________________
(назва організації)
Генеральний проектувальник
(назва організації)
За результатами розгляду проектної документації виявлені помилки та недотримання вимог до (міцності, надійності та довговічності об’єкту
будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та
інших маломобільних груп населення; санітарного і епідеміологічного благополуччя населення; охорони праці; екології; пожежної безпеки;
техногенної безпеки; ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження; кошторисної частини проектної документації)* і потребує доопрацювання
проекту будівництва.
Виправлена проектна документація має бути надана на повторну експертизу.
* – зазначаються напрями в залежності від технічної та технологічної складності об’єкту
будівництва.
ДСТУ-Н Б А.2.2-10:2012
28
Обов’язковий додаток до експертного звіту на ____ аркушах.
(складається відповідно до вимог пункту 9.5.1 цього стандарту)
Головний експерт проекту (підпис) (П.І.Б.)
М.П. (серія та номер кваліфікаційного сертифіката)
Відповідальні експерти (підпис) (П.І.Б.)
М.П. (серія та номер кваліфікаційного сертифіката)
Стаття 17. Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури
Відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури. Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності. Саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень з дня опублікування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури, рішення про надання (делегування) таких повноважень в офіційному виданні, визначеному таким органом.
До професійної атестації допускаються громадяни, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації відповідно до кваліфікаційних вимог та мають стаж роботи за фахом не менш як три роки.
Для проведення професійної атестації громадяни подають заяву, до якої додаються:
копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті);
засвідчені в установленому порядку копії документів:
про освіту;
про трудову діяльність та стаж;
про підвищення кваліфікації протягом останніх п’яти років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації;
стислий звіт про професійну діяльність та/або творчі досягнення.
Крім того, громадяни можуть подавати інші документи, що підтверджують їх професійну спеціалізацію, рівень знань та кваліфікацію.
Подані документи розглядаються та рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката або про відмову в його видачі приймається у місячний строк.
Підставою для відмови у видачі сертифіката є:
невідповідність заявника кваліфікаційним вимогам;
непідтвердження професійної спеціалізації, рівня знань та кваліфікації за результатами іспиту;
виявлення у поданих документах недостовірної інформації.
Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п’ять років, не обмежується.
Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов'язані із створенням об'єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.
Відомості про особу, яка отримала кваліфікаційний сертифікат, вносяться до реєстру атестованих осіб.
Форма кваліфікаційного сертифіката, порядок внесення плати за проведення професійної атестації та її розміри затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.
Стаття 32. Відповідальність за порушення законодавства про архітектурну діяльність
Порушення законодавства про архітектурну діяльність тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
6. Метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.
15. Експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про:
дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва;
допущення помилок та недотримання зазначених вимог.
Стаття 1. Загальні положення
1. Правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів
містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог,
установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
2. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність,
передбачену цим та іншими законами України.
3. Штрафи накладаються на суб’єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб’єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Стаття 251. Докази
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Стаття 254. Складення протоколу про адміністративне правопорушення
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності
1. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
2. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
3. Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.
Стаття 11. Поняття злочину
1. Злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
2. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
СКЛАД ЗЛОЧИНУ
прийнята у кримінальному праві умовна конструкція, яка становить собою сукупність передбачених законом ознак, що характеризують діяння (у формі дії або бездіяльності) як злочин. До складу злочину входять чотири групи ознак (елементів складу злочину): об'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину, суб'єкт злочину, суб'єктивна сторона злочину.
(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 2 Кримінального кодексу України
1. На відміну від КК 1960 р., у тексті чинного КК прямо закріплюється положення про те, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину.
Складом злочину визнається сукупність закріплених у кримінальному законі ознак, за наявності яких реально вчинене суспільно небезпечне діяння визнається злочином.
Для вирішення багатьох питань застосування кримінального закону, кваліфікації злочинів, а також з навчальною метою наукою кримінального права визначено риси, притаманні складові будь-якого конкретного злочину. На цій основі будується узагальнена абстрактна модель складу злочину. Ця модель, хоча вона й є науково-теоретичною, має водночас важливе практичне значення - вона вказує на обов'язкові (універсальні) елементи складу будь-якого злочину. Такими елементами є: 1) об'єкт злочину; 2) об'єктивна сторона злочину; 3) суб'єктивна сторона злочину; 4) суб'єкт злочину.
Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність) особи, поведінка якої оцінюється у даному конкретному випадку, не є злочином. Кожен із елементів складається, як показано нижче, із певних ознак.
У конкретних статтях (частинах статей) КК описуються не елементи складу злочину взагалі, а елементи складу того чи іншого конкретного злочину. Відповідно, опис елементів складу кожного злочину конкретизується шляхом опису конкретних ознак, із яких складаються ці елементи. Так, якщо йдеться про розбій - злочин, передбачений ст. 187, - то об'єктивна сторона його складу має вигляд дій, які є нападом на потерпілого і застосуванням щодо нього насильства, небезпечного для його життя та здоров'я, або погрози таким насильством.
Законодавець, формулюючи ознаки конкретного злочину, може передбачити наявність не тільки основних елементів, а й додаткових (у т. ч. факультативних) ознак. Ці додаткові ознаки можуть включатись до складу певного елемента складу злочину або ж бути ознаками всього складу і знаходитися поза його елементами (наприклад, предмет). Для ст. 187 додатковою ознакою, яка є частиною суб'єктивної сторони, буде мета заволодіння чужим майном. Окрім цього, для констатації вчинення деяких злочинів (наприклад, злочину, передбаченого ч. 2 або 3 ст. 187) необхідно встановити і кваліфікуючі ознаки складу, вказані законодавцем у відповідних нормах.
У КК склад злочину завжди викладається як склад конкретного злочину, і так само конкретно передбачаються ознаки складу. Такий склад конкретного злочину іноді іменується юридичним складом злочину.
Однак не завжди в одній статті Особливої частини КК вказуються всі ознаки відповідного складу злочину, оскільки це може бути нераціональним, зокрема, з точки зору законодавчої техніки. Наприклад, у тексті статті може не бути спеціальної вказівки щодо суб'єкта злочину, досить часто немає прямої вказівки і на форму вини. У низці статей Особливої частини КК застосовуються поняття, зміст яких розкрито законодавцем у Загальній частині. Тому для встановлення повного комплексу і змісту ознак того чи іншого складу злочину необхідно враховувати не тільки зміст конкретної норми Особливої частини КК, а й положення його Загальної частини.
Вчинення суспільно небезпечного діяння потребує правової оцінки з боку компетентних правоохоронних органів з точки зору дотримання КК. Якщо буде встановлено, що ознаки вчиненого діяння повністю відповідають ознакам складу конкретного злочину, передбаченого КК, то вчинене вважається злочином і вирішується питання про притягнення особи, яка його вчинила
п. 9.5.1 ДСТУ-Н Б В.2.2-10:2012 не нарушаются?
9.5.1 Обов’язковою частиною експертних звітів за формами додатків Г, Д є додаток, який складається у довільній формі і має містити зауваження до проекту будівництва з посиланням на конкретні вимоги законодавчих актів, будівельних норм, стандартів, правил, вихідних даних на проектування. Цей додаток підписується головним експертом проекту та відповідальнимиЭксперт написал что согласно Приложения А ДСТУ-38 для зданий 2 степени огнестойкости молниезащита не требуется, подписи и печати на месте
експертами, які були залучені до проведення експертизи окремих розділів або частин проектної документації, та скріплюється їх печатками.
никаких нарушений п. 9.5.1 ДСТУ-Н Б В.2.2-10:2012, зато на лицо: в лучшем случае - не целевое использование бюджетных средств, в худшем - хищение, если бы эксперт подписал бы проект без замечания пошел бы по делу как соучастник. Что Вы там про ВЕРХОВЕСТВО ПРАВА писали?Вмешаюсь в ваш разговор. С недавних пор тоже принимаю участие в экспертизе, в том числе проектов молниезащиты. Если класс молниезащиты выбран выше, чем предполагают нормы - мною только поощряется. Но только если это не противоречит заданию на проектирование Заказчика. Проектировщик должен предложить варианты, Заказчик принять решение, а эксперт проверить соответсвие этих решений нормам пожарной безопасности, не более.Т.е. вы согласны, что п. 9.5.1 ДСТУ-Н Б В.2.2-10:2012 не нарушаются?
Не зрозуміло до чого тут категорії приміщень за вибухопожежною небезпекою, якщо потрібно визначити пожежонебезпечну зону згідно НПАОП 40.1-1.32-01 та скористатися п.4 Додатка А ДСТУ-38.Отвечу: 1) категории и классы зон очень связанные явления - т.е. одни без других вряд-ли могут существовать;
Косяк то что он взял у Заказчика или архитектора, если в одной конторе все делали, неверные исходные данные для проектирования.А тут еще косяк со степенью огнестойкости...почему косяк? чей? конструктора должны были подстроится под молниезащиту?
А тут еще косяк со степенью огнестойкости...почему косяк? чей? конструктора должны были подстроится под молниезащиту?
diden, Вы все правильно пишите, принятие решений которые улучшают защиту не является нарушением норм. Проблема данного случая в том, что речь идёт о школе, строительство которой финансируется из гос.бюджета, т.е. заказчиком является государство.
скористатися п.4 Додатка А ДСТУ-38.Ви застряли в 2019, даний НД вже майже як рік втратив чинність!
Нет. Это был ответ на первый пост.
скористатися п.4 Додатка А ДСТУ-38.Ви застряли в 2019
, даний НД вже майже як рік втратив чинність!это Ваше субъективное ни чем не подтверждённое мнение. При чем здесь ухудшение ПБ? Какой уровень молниезащиты должен быть выбран для здания молниезащита которого не требуется нормами?
Не зрозуміло до чого тут категорії приміщень за вибухопожежною небезпекою, якщо потрібно визначити пожежонебезпечну зону згідно НПАОП 40.1-1.32-01 та скористатися п.4 Додатка А ДСТУ-38.Які на підставі яких нормативів ?ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Цей стандарт установлює порядок визначення категорій приміщень і будинків (або частин будинків у межах протипожежних відсіків) виробничого та складського призначення, лабораторій, а також зовнішніх установок за вибухопожежною...."
Определив пожарную нагрузку считаете категорию лаборатории, скорее всего получиться "В", ну и далее - наличие категорированных помещений ....
Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж