Відповідь

Warning: this topic has not been posted in for at least 150 days.
Unless you're sure you want to reply, please consider starting a new topic.
Ім'я:
   
Email:
Тема:
Іконка повідомлення:
Вкладення:
(Вкладення)
Restrictions: 4 per post, maximum total size 5120KB, maximum individual size 5120KB

підказка: натисніть alt+s для відправлення або alt+p для перегляду повідомлення


Повідомлення в цій темі

Автор: Сугор
« : 01 Лютий 2019, 18:39:08  »

В Україні система грозпеленгації діє від 2016 року.
Evgen Koc, де можна побачити результати роботи? мене цікавить карта щільності влучень у землю. Особисто Ви які цифри приймаете в розрахунках?
густина спалахів блискавки на 1 км кв. земної поверхні протягом року.
я так розумію що тут враховуються і розряди між хмарами? тобто ті що невлучають у землю (будівлі)
Ви маєте право звернутися по офіційне роз'яснення до Національного органу стандартизації.
Навіщо мені це? Мене влаштовує роз"янення МНС. Проекти з блискавкозахисту проходять експертизу саме в МНС. Навіщо собі ускладнювати життя? :D
Автор: Evgen Koc
« : 01 Лютий 2019, 18:20:35  »

за змістом виходить навпаки - ДСТУ EN 62305:2012 протиречить ДСТУ-38.
Ви маєте право звернутися по офіційне роз'яснення до Національного органу стандартизації. Я повідомив Вам те, що відповідають на питання про пріориттеність ДСТУ у царині блискавкозахисту працівники УкрНДНЦ.
Автор: Evgen Koc
« : 01 Лютий 2019, 18:17:55  »

є пропозиція використовувати якісь абстрактні метереологічні данні. Де ці данні брати?
У світовій практиці використовуються дані від систем грозпеленгації (LLS) - густина спалахів блискавки на 1 км кв. земної поверхні протягом року. Є стандарт МЕК з вимогами до LLS, за дотримання яких проектувальники можуть використовувати ці дані. В Україні система грозпеленгації діє від 2016 року.
Автор: Evgen Koc
« : 01 Лютий 2019, 18:13:48  »

немає конкретики за якими даними розраховувати вірогідність влучення блискавок у будівлю
У ДСТУ EN 62305-2:2012 наведено методику розрахунку ризиків, пов'язаних зі спалахами блискавок. Проектувальник послідовно закладає у розрахунок певні заходи захисту, аж доки усі ризики, які є характерними для певного об'єкту, не стануть меншими за припускні рівні. Таким чином можна ефективно використати кошти.
   Серед іншого, розрахунок дає також число прямих уражень об'єкту протягом року.
Автор: my_move
« : 31 Січень 2019, 07:47:29  »

Алюмінієвий прут 16 мм (технічне визначення - прут 16, алюміній) є позначенням матеріалу, з якого можна виготовлювати якісь деталі та будувати якісь конструкції. Натомість "стрижневий перехоплювач LPS" - це вже визначення компоненту системи захисту.
І все ж таки не полишає думка, а чи не забагато навару отримують бюрократи з не надто складної процедури перейменування алюмінієвого прута 16 мм в "стрижневий перехоплювач LPS". Нічого ж не змінюється, алюміній залишається алюмінієм, прут прутом, 16 мм - шістнадцятьма міліметрами.
В Українському контексті технічного регулювання відсутній такий орган.
Саме так - відсутній. А продукція, якій такий орган мав би робити своєчасне "овв", - присутня. Це нагадує парадокс. А ще більше нагадує елегантно задуману капость для винищення...
його застування має обгрунтувати проектувальник
...проектувальників, які насміляться таку продукцію використовувати (бо невідомо на підставі чого проектувальник таку продукція визнав придатною до використання).
До того ж ви рекомендуєте мені боротись за мої, так би мовити, права з "овв" відсутність якого самі ж визнаєте; оце вже точно парадокс.  :)

Автор: Сугор
« : 30 Січень 2019, 13:10:01  »

ДСТУ EN 62305:2012 є гармонізованим з європейськими нормами

Це не перевага, а данність. На жаль, зараз не можу надати посилання, але ІЕС 62305 не є загальноєвропейскім стандартом, в документі є перелік стран які входять до складу організаціі котра приняла цей стандарт, до цього переліку увійшли не всі страни Європи, ну і там неамає України (но це так - до речі...).
Далі, у цьому бесперечно прогресивному документі немає конкретики за якими даними розраховувати вірогідність влучення блискавок у будівлю, є пропозиція використовувати якісь абстрактні метереологічні данні. Де ці данні брати?
ЗУ "Про стандартизацію" у Ст. 17 вказує на його пріоритетність порівняно із тим (ДСТУ-38), який йому протирічть.

По перше - в ЗУ цього немає, там написано зовсім не так, про приоритетність там і слова немає, по друге - за змістом виходить навпаки - ДСТУ EN 62305:2012 протиречить ДСТУ-38.
І я так розумію що на перше питання
1. Яке відношення блискавкозахист має до Мінтогру? Вище я приводив декілька ДСТУ прийнятих Мінрегіоном у 2012, 2013 роках.
відповіді у Вас немає?
До речі, в мережі знайшов наступний лист МЧС http://schirtec.com.ua/upload/DSNS.pdf В ньому стверджується що блискавкозахист слід виконувати згідно з ДСТУ-38, прицьому МЧСники вказують що вони знають про існування ДСТУ EN 62305:2012
Автор: Evgen Koc
« : 30 Січень 2019, 12:08:05  »

2. Які переваги має ДСТУ EN перед ДСТУ-38
ДСТУ EN 62305:2012 є гармонізованим з європейськими нормами, тому ЗУ "Про стандартизацію" у Ст. 17 вказує на його пріоритетність порівняно із тим (ДСТУ-38), який йому протирічть. Це все, що треба знати практичному спеціалісту, аби не мати проблем з оцінюванням відповідності своїх проектів. Дискусії більш високого (наукового) рівня  ::) точаться у робочих групах МЕК. Минулого року було забалотовано  :'( деякі зміни до IEC 62305-3:2010 та IEC 62305-4:2010. Про це знають експерти, яких залучено до роботи у відповідних технічних комітетах стандартизації (ТК). ТК є відкритими для запитань, коментарів та побажань. Особливо вітаються @>-- замовлення від промисловості щодо розроблення (виконання ідентичних перекладів) тих чи інших норм. Звичайно, за умови фінансування цих робіт  $$ з боку замовників.
Автор: Evgen Koc
« : 30 Січень 2019, 11:49:26  »

а чи можна проектувати ізольований блискавкозахист, якщо достеменно відомо, що національному органу оцінювання відповідності нічим підтвердити свою компетенцію в цій сфері?
В Українському контексті технічного регулювання відсутній такий орган. Натомість є нотифіковані ООВ, перелік яких можна знайти на сайті ДРС. Якщо громадянину "достеменно відомо" про некомепетентність (або наявність конфлікту інтересів) відносно котрогось з ООВ, його громадським обв'язком є повідомити про це ДРС - для проведення перевірки таких фактів та вжиття передбачених законом заходів.
Автор: Evgen Koc
« : 30 Січень 2019, 11:41:05  »

діє закон, який наполягає на необхідності застосування ізольованих струмопроводів тут і зараз.
Такого закону наспрвді немає. Можливсть влаштування LPS, ізольованої від захищуваного об'єкту передбачалася також більш ранніми нормами. Згадаймо хоча б захист АЗС відкоремленими щоглами. У всякому разі його застування має обгрунтувати проектувальник. 
Автор: Evgen Koc
« : 30 Січень 2019, 11:35:57  »

надлюдський тягар перейменування алюмінієвого прута діаметром 16 мм в блискавкоприймач відповідно до національних норм
Алюмінієвий прут 16 мм (технічне визначення - прут 16, алюміній) є позначенням матеріалу, з якого можна виготовлювати якісь деталі та будувати якісь конструкції. Натомість "стрижневий перехоплювач LPS" - це вже визначення компоненту системи захисту. Він може бути виготовлений з різних провідникових матерівалів, перелік яких наведено у нормативних документах. У ряді країн він має назву "lightning rod" або навіть "lightning arrester". У США його називають коротше - "NFPA 780". Охочі можуть зайти на сайт https://www.nfpa.org/ і ознайомитися докладніше з цією авторитетною саморегулівною організацією, яка відповідає за пожежну і технічну безпеку у США.
На одній з останніх нарад у Національному органі стандартизації було висловлено думку про те, що передовсім належить виконати ідентичний переклад українською офіційного словника МЕК. Згадаймо про невдачу відомого проекту "Вавілонська вежа" - саме з причини відсутності єдиної термінології.  Study
Автор: Сбал
« : 28 Січень 2019, 13:56:32  »

шось тут не чисто :evil: співпадіння? Не думаю.
Правильно думаешь.
"Нет случайных совпадений. Есть неустановленные закономерности."
/Тётя Рая. Посудомойка закусочной "Последний путь"./
Автор: Сугор
« : 27 Січень 2019, 23:02:47  »

Це значить саме те, що написано в документі
Так що конкретно написано у документі? А краще наведіть якійсь приклад для розуміння, бажано з кресленнями або малюнками
в який ви чомусь відмовляєтесь вірити
Вірити або не вірити можна лиш у те чого не знаєш напевно. Я знаю що такий документ існує, а також я знаю, що цей документ прийнято з порушеннями. І хай який би цей документ не був би прогресивним, він порушує мої права як споживача, будівельні норми, згідно з чинним законодавством, мають друкуватися державною мовою. Якщо Ви вважаете що блискавкозахист не має відношення до будівництва, то ДСТУ EN немає відношення і до проектування (тобто особисто мені він навідь не цікавий), а Ви можете продовжувати підвищувати рівні продаж. Особисто мені немає різниці за яким документом пректувати блискавкозахист, як на мене старий РД був краще написаний ніж ДСТУ-38, поки що мене ніхно не змушує застосовувати ДСТУ EN, якщо (або коли) змусять, тоді буду думать. Що стосується прогресивних думок, то індіанці, мабудь, теж вважали буси ознакою прогрессу. 
Пошукайте і знайдете.
пошукав... і незнайшов  hmmmm але от що мене здивувало - у Ватикані та у Пітері кількість блискавок меньше ніж у Києві, але за 300 років в київські дзвіниці не влучило жодної, в Ватикані та Пітері - прям жах що коїться :'( не замислювались чому так? Може справа не в нормах?
В мае 1735 года молния ударила в шпиль колокольни Исаакиевского собора в Петербурге, возник пожар — и колокольня рухнула.
Quote (selected)
26 июня 1733 года от удара молнии сгорела колокольня, восстановительные работы вёл ван Болес. В том же 1733 году колокольня была отстроена, а в следующем были сделаны и часы для церкви. В мае 1735 года удар молнии вызвал пожар в церкви, и она серьёзно пострадала
В продовж двух років блискавка влучала 2 рази а потім як відрізало, шось тут не чисто :evil: співпадіння? Не думаю. Правда то був не собор, а церква. Собор було закладено у 1818, а збудовано у 1858, но то вже дрібнички, правда  :D
Автор: Сбал
« : 27 Січень 2019, 22:30:36  »

Всякому, хто бажає завозити товари до Європейської Економічної Зони (EEA), достатньо отримати право маркування
Да будет вам плести туманность андромеды. Все, кому не лень вникнуть во все сии хитроплетения, не говоря про практиков, ведают, что по итогам имеем одностороннюю "улицу": сюда всё, обратно, - кирпич, красный.
Выгодно торгашам, торговать проще и гораздо дешевле, чем налаживать собственное производство.
Quote (selected)
Тому Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики намагався
всего лишь. Обещать жениться не значит, - женился.
Автор: my_move
« : 27 Січень 2019, 21:19:52  »

це Ваша особиста думка
Ні, це не просто думка, ще сумна думка про те, що існують такі люди як ви, що живуть у світі власних вигадок і брешуть іншим про те, що ці вигадки не вигадки. Навіщо було брехати про те що Балтійське побережжя це та ж Україна з огляду на активність блискавок? Не бачу жодного сенсу далі прислухатись до вашої брехні і сприяти розмовам у приємному вам брехливому дусі.

а посилання де? звідкиля інфа?
Пошукайте і знайдете. Боротьба католицької церкви з блискавкоприймачами цікава історія і зовсім не секрет; переповідати її вам не маю жодного бажання. Знати чи не знати - власний вибір кожного, розважайтесь. Бо я не маю наміру вас розважати.

ну і шо? шо це значить? що між струмовідводом і металевими конструкціями має бути відстань?
Це значить саме те, що написано в документі (в який ви чомусь відмовляєтесь вірити). До того ж за радянських часів розрахунок роздільної відстані широко квартирував в документації по блискавкозахисту нафтобаз (і інших вибухо- та пожежонебезпечних виробництв), так що жодного замаху на фізичну сутність реальності в IEC 62305 нема. А ваша схвильована дурня про те, що IEC 62305 хоче навчити вас чомусь такому нечуваному і сороміцькому - дурня і є.
Автор: Сугор
« : 27 Січень 2019, 20:13:26  »

Ні, зовсім-зовсім не аргумент, так слова, багато слів не до діла.
my_move, це Ваша особиста думка.
Ну, хоча б https://online-electric.ru/light/light8.htm.
Шож Ви користуєтеся не "прогресивними" документами? Якусь совкову карту витягли. (Площа Києва - 847,66 км2, згідно з цією картою на Київ має приходитись 4662 ураження за рік). Згідно з останніми супутниковими спостереженнями https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/95/Global_Lightning_Frequency.png кількість приблизно однакова,
Ну, наприклад, Ватикан за 30 років боротьби з блискавкоприймачами на вежах храмів отримав близько чотирьохсот руйнівних послань від Нього і втратив близько ста дзвонарів.
а посилання де? звідкиля інфа?
IEC 62305-3, п.6.3 Електричне ізолювання зовнішньої LPS. "Електричне ізолювання системи перехоплення або системи доземних провідників від металевих частин конструкції, металевого устатковання та внутрішніх систем може бути досягнуто шляхом створення роздільної відстані, s між частинами."
а хіба цей документ вже перекладено державною? ну і шо? шо це значить? що між струмовідводом і металевими конструкціями має бути відстань? а якщо не виходить? не робити блискавкозахист, чи використовувати ізольований струмовідвід? а яку напругу витримує ПВХ? і як раніше, на протязі більш ніж 200 років обходилися без цього розрахунку? А якщо в якості струмовідводів використовується арматура?
Вибачте, а в якому місці Ви мешкаєте? Під час прогулянок зверніть увагу скільки будівль обладнанні блискавкозахистом