Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж

ТОВ «ОБО-Беттерманн Україна», за сприяння ПП «Рокі-Вест», у м. Запоріжжя,
в готелі “ІНТУРИСТ” (8 поверх , конференц зал ) , четвер 23 квітня 2015р. з 15:00 до 16:00
проводить учбово-практичний семінар для проектувальників і монтажників

«Кабельні лінії зі збереженням функціювання відповідно до ДБН В.2.5-23:2010»
1. Нормативна база.
1.1. Вимоги українських і міжнародних (на прикладі стандартів DIN) норм щодо проектування систем протипожежного захисту.
1.2. Умовні позначення з систем протипожежного захисту.
1.3. Стандартні технічні рішення кабельних ліній Р30/Р90
1.4. Спеціяльні технічні рішення кабельних ліній Р30/Р90
1.5. Сертифікаційні документи і методика побудови сертифікованих кабельних ліній.
1.6. Категорії профілактичного протипожежного захисту.
1.7. Огляд діючих нормативних документів з протипожежного захисту.
1.8. Головні положення ДБН В.2.5-23:2010 "Проектування електрообладнання обєктів цивільного призначення". Протипожежний захист у будинках: обмеження розповсюдження вогню; дотримання безпеки маршрутів евакуювання; збереження  працездатності електричних систем, що забезпечують  сповіщення  про небезпеку та евакуацію з будівлі.

2. Вимоги протипожежної безпеки щодо кабельних ліній.
2.1. Кабельні проходки та їхні випробування.
2.1. Прокладення кабельніх ліній пожежостійкими каналами та за почіпними стелями.
2.3. Шляхі евакуації та евакуювальні виходи. Визначення. Вогневе обтяження.
2.4. Способи збереження безпечної зони на шляхах евакуювання.
2.5. Випробування кабельних трас із збереженням функціювання.
2.6. Кабельна продукція, що відповідає вимогам (Р30/Р90)..
2.7. Стандартні несні системи (Р30/Р90). згідно DIN 4102 Part 12.
2.7.1. Кабельростри;
2.7.2. Кабельні лотки;
2.7.3. Поодинокі кабелі;
2.7.4. Вертикальні траси.
2.8. Розгалужувальні коробки зі збережнням функціювання (Р30/Р90)..

Запитання і відповіді з тематики кабельних ліній зі збереженням функціювання.

Семінар проводить Євген Баранник:
–   керівник департаменту з блискавкозахисту ТОВ "ОБО Беттерманн Україна";
-       член РГ1 "Блискавкозахист" Технічного комітету із стандартизації ТК315 "Системи техногенної і пожежної безпеки будівель і споруд";
–   учасник кількох міжнародних та національних конференцій з протипожежного захисту
автор численних публікацій з тематики захисту від перенапруг і блискавки

Участь у семінарі безкоштовна !!!

Буде представлено зразки продукції, ТЕХНІЧНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ, надано час для запитань.

Для участі у семінарі належить зареєструватися за телефоном (061) 228-45-22.

ТОВ «ОБО-Беттерманн Україна», за сприяння ПП «Рокі-Вест», у м. Запоріжжя,
у готелі “ІНТУРИСТ” (8 поверх , конференц зал ) , четвер 23 квітня 2015р. з 14:00 до 16:00
проводить учбово-практичний семінар для проектувальників і монтажників:

ТЕМАТИКА СЕМІНАРА
Частина 1.
«Захист будівель (споруд) від блискавки»

1.1.   Хронологія та перспективи національних стандартів щодо систем захисту від блискавки.
1.2.   Курс на гармонізацію із стандартами ЄС у світлі нового Закону «Про стандартизацію».
1.3. Структура системи захисту від блискавки будівель (споруд).
1.4. Короткий огляд змісту 4-х розділів ДСТУ EN 62305-1:2012.
1.5. Наступний перегляд стандарту МЕК IEC 62305 цього року. Супутні міжнародні стандарти.
1.6. Розрахунки рентабельності влаштування систем захисту від блискавки будівель (споруд). 
3. Система захисту будівель (споруд) від блискавки (LPS). Принцип дії та складові LPS.
3.1. Система перехоплення. Унормовані методи визначення об’єму, який захищено від ударів блискавки.
3.2. Методи, не врегульовані стандартами. Системи з ранньою емісією стримерів (ESE). Історія виникнення, негативні результати наукової перевірки, невдалі спроби унормування, зухвалі комерційні проекти.
4. Система доземних провідників.
Роздільна відстань s для запобігання небезпечному іскрінню. Два підходи до визначення числа доземних провідників. Ізольовані системи захисту.
5. Система земляного закінчення.
Уземлювачі Тип А й Тип В. Методики визначення геометрії. Фундаментні уземлювачі. Особливості пальових та гідроізольованих фундаментів.
6. Внутрішня система захисту від блискавки (генеральні засади).
6.1. Система еквіпотенціальних сполучень.Мінімальний переріз сполучних провідників. Ізолювальні іскрові проміжки (ISG) та їхнє застосування.
6.2. Концепція LPZ.
6.3. Магнетне екранування і рекомендації щодо прокладення електропровідні. Трямові тримачі кабелів до сталевої вальцівки для природного екранування електропровідні.
7. Захист електричних мереж від імпульсних перенапруг (SPD).
7.1. Принципи добору SPD для захисту систем живлення. Включення SPD у схемах живлення TN-C та TN-S.
7.2. Принципи добору SPD для захисту систем телекомунікації.
8. Приклади виконання систем захисту від блискавки.

Запитання і відповіді з тематики блискавкозахисту.

 

Частина 2.
«Кабельні лінії зі збереженням функціювання відповідно до ДБН В.2.5-23:2010»
1. Нормативна база.
1.1. Вимоги українських і міжнародних (на прикладі стандартів DIN) норм щодо проектування систем протипожежного захисту.
1.2. Умовні позначення з систем протипожежного захисту.
1.3. Стандартні технічні рішення кабельних ліній Р30/Р90
1.4. Спеціяльні технічні рішення кабельних ліній Р30/Р90
1.5. Сертифікаційні документи і методика побудови сертифікованих кабельних ліній.
1.6. Категорії профілактичного протипожежного захисту.
1.7. Огляд діючих нормативних документів з протипожежного захисту.
1.8. Головні положення ДБН В.2.5-23:2010 "Проектування електрообладнання обєктів цивільного призначення". Протипожежний захист у будинках: обмеження розповсюдження вогню; дотримання безпеки маршрутів евакуювання; збереження  працездатності електричних систем, що забезпечують  сповіщення  про небезпеку та евакуацію з будівлі.

2. Вимоги протипожежної безпеки щодо кабельних ліній.
2.1. Кабельні проходки та їхні випробування.
2.1. Прокладення кабельніх ліній пожежостійкими каналами та за почіпними стелями.
2.3. Шляхі евакуації та евакуювальні виходи. Визначення. Вогневе обтяження.
2.4. Способи збереження безпечної зони на шляхах евакуювання.
2.5. Випробування кабельних трас із збереженням функціювання.
2.6. Кабельна продукція, що відповідає вимогам (Р30/Р90)..
2.7. Стандартні несні системи (Р30/Р90). згідно DIN 4102 Part 12.
2.7.1. Кабельростри;
2.7.2. Кабельні лотки;
2.7.3. Поодинокі кабелі;
2.7.4. Вертикальні траси.
2.8. Розгалужувальні коробки зі збережнням функціювання (Р30/Р90)..

Запитання і відповіді з тематики кабельних ліній зі збереженням функціювання.

Семінар проводить Євген Баранник:
–   керівник департаменту з блискавкозахисту ТОВ "ОБО Беттерманн Україна";
–   учасник всіх останніх міжнародних конференцій ICLP (Блискавкозахист),
автор численних публікацій з тематики захисту від перенапруг і блискавки

Участь у семінарі безкоштовна !!!

Буде представлено зразки продукції, ТЕХНІЧНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ, надано час для запитань.

Для участі у семінарі належить зареєструватися за телефоном (061) 228-45-22.

Evgen Koc, смею вас обратит внимание на тему сообщения и на выложеный автором Елена.Ш
чертеж конструкции, которую вы невнимательно изучили. Данная конструкция состоит из кабельных стоек и полок на которые укладываются силовые кабели сечением больше 16 мм.кв., данная конструкция не имеет связывающих металлических элементов лотков, коробов и т.д, но требует
согласно п.1.7.77 (подпункт 5) ПУЭ, соединения с защитным проводником,  в системе заземления ТN отдельных кабельных стоек по которым проложены силовые кабели.

      Дякую за зауваження. Ви абсолютно праві щодо особливостей конструкції.  Трохи бентежить та обставина, що у товстелезному каталогу з кабельних конструкцій OBO Bettermann не знайшлося чогось подібного.    А я знаю, що ця компанія вельми прислуховується до порад та пропозицій споживачів. Напрошується висновок, що це - суто радянське технічне рішення. Наслідок низьких погодинних розцінок монтажників  (адже їм доведеться перфорувати отвори під анкери кожні 800-1000 мм). Там, де монтажники отримують пристойну платню, виявляється дешевше ставити кабель-ростри з кроком полиць аж до 2 м. Відстань між поперечками кабель-рострів у 600 мм цілком дозволяє вкладати зазначені Вами кабелі, до того ж закріплювати їх до поперечок підкововидними скобами - там, де змінюється напрямок траси.
      Підкововидні тримачі на 1, 2 або 3 кабелі у поєднанні із С-видною рейкою являють собою конструкцію, наближену до тієї, що її подала шановна Елена.Ш. Тут дійсно належить з'єднати окремі С-рейки електрично. Для цього є й спеціяльна підкововидна скоба артикул 1167014, вміщена якраз там, де й треба - у каталогу TBS на стор. 308. Вона електрично сполучає кожну з С-видну стійку з провідником D=8-10 мм, який тягнеться вздовж усієї траси кабелів. 

Шановний Evgen Koc, чи могли б Ви порекомендувати програмне забезпечення для визначення зон захисту за методом сфери?

Не можу і ось з якої причини. У стандартах (ДСТУ ... 38 та IEC 62305:2010) немає затверджених програмних продуктів для визначення захищених об'ємів. Як немає й затверджених програмних продуктів для розрахунку ризиків R1 ... R4 (без огляду на існування чималого числа цих програм). Відповідальність покладається на проектувальника. Ви можете користуватися допоміжними інструментами на свій розсуд, але зверніть увагу на умови використання численних "софтів", які ми завантажуємо майже щодня: відмова від відповідальності за будь-які збитки, заподіяні внаслідок їхнього використання. Мабуть це не випадково.

Evgen Koc, вопрос: "Высота молниеотвода в центре на самой вершине силоса, при выполнении предыдущего решения по установке молниетводов по краям конструкции, должна рассчитываться от земли или уже от защищенной зоны?"

При использовании метода защитного угла - всегда от той поверхности, на которой стоит основание защищаемого сооружения (части соодружения). При использовании RSM (метод сферы) этот вопрос не возникает. Поэтому-то и рекомендуют RSM для сложных конфигураций объекта.

Добридень СС19,
Прийшла відповідь від заводу щодо способу закріплення щогл.
1. Загальна порада: на закріплення пускати 1/3 висоти щогли. Тобто, коли маємо 6 м, то два фасадні тримачі розносимо на 2 м!
2. На щоглу 8 м заввишки радять пускати на закріплення 2,5 м та ставити не 2, а 3 фасадних тримачі.
3. Для повної гарантії настійливо радять звертатися до наших конструкторів. Мушу визнати, що не один форумчанин саме це настійливо радив 
Їм важко врахувати наші погодні умови, ожеледицю.

Давайте спробуємо не виходити за 4-метрову висоту стрижнів.

При більш коротких край силоса не попадає в зону захисту, я і при методі сфери.

      Тому що належить поставити на край сиоса стрижні Н=4 м 5401995, закріпивши кожний тримачами 5412609, які й відведуть струм у метал "банки", а вийняти його унизу, за 1500 мм від землі.
       Коли там нагорі вибухова зона (треба позначити межі), то поставити ізольовані щогли з кабелем OBO isCon http://eom.com.ua/index.php?action=downloads;sa=downfile&id=2363
Високі ізольовані щогли тут: http://eom.com.ua/index.php?action=downloads;sa=downfile&id=2603

Вопрос скорее к Evgen Koc, но жду мыслей от всех. Для молниезащиты элеватора планирую использовать молниеприемники OBO BETTERMANN высотой от 4 до 8м. Планирюю 3 варианта установки.

      Якщо закріплення щогли D=40 мм відбувається до металоконструкцій, то замість 5408952 краще взяти 5408964. Щодо закріплення стрижня D=16 мм, лише одне доповнення. Можна обійтися двома тримачами (які з'єднано своїми основами у "8"-ки) у кожній з двох точок закріплення стрижня. Одне кільце "8"-ки тримає стрижень, інше - тримається за якийсь профіль. Сімейство таких тримачів знайдете у каталогу VBS на стор. 298 http://catalog.obo-bettermann.com/cps/rde/xbcr/SID-91BB74DF-FFAB2A52/obo-bettermann/download/uk-uk/Katalog_VBS_2012_ru.pdf
      І все-таки, чи дійсно економічно обґрунтовано морочитися з закріпленням таких високих щогл замість понаставити побільше коротших. Адже кругом - конструктивний метал, проблем з відведенням і розподіленням струму не буде. СС19, а чи пробували Ви перевірити цей варіант за RSM? Бо ж метод кута є придатним для невеликих споруд простої конфігурації.