Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж

чи можна вважати природним струмовідводом блискавкозахисту мідні труби для відводу з даху дощової води?

Можна, якщо забезпечено надійне електричне з'єднання у місцях стиків окремих фрагментів ринви (рос.: водосточная труба) - так, як про це сказано у ДСТУ. У Швеції ми з колегою бачили такий приклад на споруді університету Уппсала.

До речі, проектую на обладнанні DEHN, хтось вже застосовувавв в Україні це обладнання?

У "ОБО Беттерманн" для забезпечення електричного контакта з ринвою є хомути D=80-120 мм (арт. 5350689-5350727) http://www.obo-bettermann.com/downloads/de/kataloge/tbs_fang.pdf
А для приєднання круглого провода до хомута належить додати шрубу (рос.: болт; англ.: bolt) з хрестоподушкою арт. 5304113. Якщо на даху блискавкоприймачі виконано з поцинкованої сталі або алюмінію, перехід на мідь потребуватиме біметалічних злучників (наприклад 5311535, 5336074).
   

На территории предприятия "Укрхимтрансаммиак" в г. Горловка установлена мачта связи высотой 90 м, рядом с ней цех (в 15 м), высотой 12 м. По всем расчетам ДСТУ, РД и IEC мачта перекрывает цех на 300%, но молния попадает в цех и убивает двоих человек. 

      Тому що у цеху не було дієвої системи ВНУТРІШНЬОГО блискавкозахисту! Отже, починати треба саме з цієї системи:
- зрівнювання потенціалів;
- коректне прокладення електрокомунікацій;
- дотримання захисної відстані (або примусові електричні з'єднання);
- встановлення блискавичників і виснажників (у ДСТУ - ПЗІП).
      До того ж, спробуйте вирахувати, чи було дотримано сепараційну відстань S від радіощогли до цеха. Формули є каталогу Беттерманн TBS українська версія, стор. 159 з такими уточненнями (зла якість перекладу, виконаного у Росії!?):
- S - сепараційна відстань у м;
- L - відстань у м від того місця, де Вам треба визначити S, і до того місця, де зрівнюються потенціали блискавкоприймача (радіовежі) і захищуваного об'єкта (цех);
- Kj - к-т "надійності", залежить від обраного Вами РБЗ;
- Km - к-т матеріалу (у випадку цеха - повітря);
- Kc - к-т геометрії струмовідводів. Залежить від кількості струмовідводів n (а не кількості "розрядників"!). Уземлювач "А" - "свій" стрижень у грунті під кожним доземним провідником. "В" - контур навколо споруди.

О, а я увидел "наш немецкий" флаг и раскатал губу на иностранные инвестиции на Вашем объекте! Sorry!         
      Специально для Вас щас позвонил в авторитетную проектную (профильную) организацию. Не знаю, как в России, а у нас все профильные нормы отменены, советуют пользоваться ДСТУ. Действительно, защитить такое сооружение, как ректификационная колонна, отдельно стоящими молниеотводами - нереально. Рекомендуют согласовать Ваши технические решения с изготовителями защищаемой установки. В первую очередь обратите внимание на лестницы и площадки обслуживания, как возможные места закрепления молниеприемников.
      Уверен, что квалифицированную консультацию, приближенную к нормативным реалиям Вашего отечества, можно получить у коллеги Сергея Соловьева из "ОБО Беттерманн Россия" (Москва, 783-9517. office@obo.com.ru).
      Сегодня услышал сообщение о том, что министр культуры России обеспокоен тлетворным влиянием на чистоту русского языка со стороны эмигрантов. Так что мой патриотический порыв как раз в тему 

Если можно , то по-русски пожалуйста, а то я не совсем понял... 

Поздоровляю співвітчизників: ще один об'єкт на нашій території, який загрожує вибухом і пожежею, буде мати громовідхильник, спроектований людиною, яка не розуміє мови цієї країни. При всій повазі до конкретної особи і її кваліфікації. І до власників об'єкта (які, мабуть, також не розуміють). Сподіваюся, багато з відвідувачів форума пройшли нелегкий (і коштовний) шлях до отримання ліцензії від МНС на проектування блискавкозахисту. То це як, не розуміючи мови, на якій ту ліцензію писано!? Чи може і ліцензії немає?
      Тепер по суті: напевне, існують спеціяльні нормативні вимоги з блискавкозахисту саме з галузі нафтопереробки. Дійсно, такі установки існують у багатьох країнах і успішно експлуатуються. Проте, є досить багато повідомлень про важкі наслідки грозових уражень. І не обов'язково - прямих ударів. Достатньо потужному імпульсу спалити всередині цієї колони якийсь там датчик температури і все "хазяйство" у повітря злетить.
      Барежіть себе - бо ж грозовий сезон, відпустки, шашлики, рибалка, гриби, байдарки...

В ТУ вказано "В разі виконання повітряного вводу, передбачити встановлення обмежувачів імпульсних перенапруг"

Це - найважчий випадок з точки зору небезпеки імпульсних перенапруг. Зазвичай, енергопостачальна організація має встановлювати на повітряних ЛЕП блискавичники (колишній клас "А") у місці відгалуження до споживача. Всередині споруди, у ввідному пристрої, встановлюється блискавичник Тип І, розрахований на чималий струм блискавки. Наприклад, Ваш об'єкт кваліфіковано Вами як клас 3 щодо блискавкозахисту. За даними табл. 1 ДСТУ Б В.2.5-8:2009, амплітуда струму першого імпульса блискавки для РБЗ-3 може становити 100 кА. У стандарті МЕК подано такий розподіл цього струму: 50% - в уземлювач споруди; 50% - розподіляються між всіма металевими комунікаціями, які входять до споруди. Якщо всю санітарію заведено пластиком ділимо ці 50% між 4-ма проводами (3 фази і  PEN). Таким чином, на кожен з цих проводів припадає 100*50%/4=12,5 кА. Зазирнувши до каталога ОБО (група TBS) знаходимо на стор. 20-21 Вашу ситуацію із живленням повітряною лінією. Тут для приватного будинка пропонується комбінованй "В+С" (Тип І+ІІ) пристрій арт. 5083654. Заглядаємо на стор. 50, де міститься докладніша інформація. Максимальний імпульсний струм (форма 10/350) - 12,5 кА. О, і попередні підрахунки дали ту саму цифру. Це не випадково, розробники виходили з тих самих мінімально необхідних міркувань. Щоправда, 4-й (синій) елемент є зайвим, оскільки маємо справу з 4-провідною системою живлення TN-C (Combine), де N і PE зібрано у єдиний провід PEN. У таких умовах "синій" є зайвим, тож обираємо сусідній виріб 5093643. Рівень захисту <1,3 кВ є достатнім навіть для електронної техніки. На стор. 18 каталога звертаємо увагу на запобіжник F3 (позначений пунктиром), то ставти чи ні? Повертаємось на стор. 50: "максимальне запобігання" - 125 А. Цебто, якщо ввідний "автомат" не більше, як на 125 А, то цей CombiController захистить себе від проблем КЗ самостійно. Тобто, додатковий запобіжник F3 не потрібен.
Гадаю, у випадку промспоруди (інші рекомендаціїї на стор. 20-21) Ви зробите вибір самостійно. Звертаю увагу на те, що встановлення ПЗІП (мені до душі більш українські назви "блискавкичник" і "виснажник") є останнім кроком у низці заходів із внутрішнього блискавкозахисту. Все починається із системи зрівнювання потенціалів. Також важливо прокладати внутрішні електролінії так, аби вони менше наражалися на наведені імпульси. Належить визначити зони захисту від блискавки, використовуючи екрануючі властивості будівельних конструкцій.
     Бажаю успіхів в опануванні прийомів з ЕМС (електромагнетної сумісності) - здобудете запотребовувану спеціалізацію!

За нормами на ці пристрої, "за плечима" ступені "С" (Тип ІІ) достатньо обмежити імпульс до 2,5 кВ. Проте, це може бути надто багато для UPS, який здатен витримати не більше 1,5 кВ. Погляньте на технічні характеристики виснажника Тип ІІ. До того ж треба зважати на форму імпульса, який здатен опрацювати блискавичник ("В" або Тип І), там може бути струм 10/350 (частковий струм блискавки), або 8/20 (вторинні перенапруги, що може не відповідати його призначенню). Наприклад, трифазний "В+С" від ОБО арт. 5093627, розрахований на струм форми 10/350, має захисний рівень <1,3 кВ і у цьому випадку "D" (Тип ІІІ) є зайвим. Порівняйте з тим, який Ви обрали.

только нужно незабывать давать задания на закладные, в том числе и для присоединения конструкций вентилируемого фасада.

Закладні ми з Вами побачимо, от тільки куди і як відведеться від закладної струм у товщі залізобетону, наскільки надійними і довговічними є з'єднання, які робив аж ніяк не електрик!?
      У всякому разі, дякую за розуміння необхідності ощадливого підходу до проектування громовідхильника. У стандарті МЕК це йменується "використання природних компонентів".