Автор: Evgen Koc
« : 07 Листопад 2016, 21:13:25 »Усі допоміжні матеріяли для проектувальників Ви знайдете тут: http://www.obocom.ru/p14/p79/
1. На експлуатованих покрівлях приклад розміщення системи перехоплення подано у ДСТУ EN 62305-3:2012 у розділі E.5.2.4.2.1 Блискавкозахист покрівлі багаторівневого паркінгу. Там йдеться про "кнопки перехоплювачів", які показано на прикладах з альбому. Не йдеться про захист автомобілів (їх ніщо не захищає на дорогах), лиш про шляхи відведення струму блискавки, який стік мокрими шинами на покриття паркінгу. Звичайно, це не становить захисту для людей. Про це там сказано окремо.
2. Приклад гнучкої перемички у пазах розширення будівель (споруд) подано на Рисунку Е.11 - Встановлення сполучних провідників у залізобетонних конструкціях і гнучких перемичок між двома залізобетонними частинами.
3. Небезпека виникає й без наявності вибухових зон. Адже затікання часткових струмів блискавки до струмопровідних комунікацій, які заходять з покрівлі досередини будівлі (споруди), становить неабияку небезпеку для людей та електро-/електронного устатковання. Це - лише ази системи еквіпотенційних сполучень блискавкозахисту. Проектувальнику належить багато чого ще передбачити, аби влаштувати безпечне розтікання струму блискавки будівлею (спорудою).
4. Для вибору числа бетонних блоків можна використовувати таблицю відповідності вітрових зон: http://eom.com.ua/index.php?action=downloads;sa=downfile&id=1735 Нещодавно впроваджено загальноєвропейську методику врахування вітрових обтяжень. Хтось має потурбуватися про визнання цієї норми в Україні. Зобов'язуюсь невдовзі розмістити український переклад порад "від ОБО" з цього приводи у нашому файловому архіві.
5. У випадку спалимих фасадних покриттів належить дотримувати відомої роздільної відстані у 100 мм. Додатково, у ДСТУ EN 62305-3:2012 передбачено можливість збільшити переріз сталевого доземного провідника до 100 мм кв., аби його можна було безпечно прокладати впритул до спалимих поверхонь (утеплювачів).
6. Звичайно, можна поліпшити наведені рішення. Так, на арк. 131 належало підкреслити необхідність електричного з'єднання внутрішнього й зовнішнього металевого покриття сандвіч-панелі. На арк. 132 перевірочний злучник розміщено занадто близько до поверхні землі. Рекомендована відстань - 1500 мм для запобігання корозії. З тією ж метою належало захистити земляний увід термозступною трубкою (30 см над й 30 см під землею). Ви праві щодо можливості використання металевих каркасів фасадних конструкцій (не говорячи вже про необхідність їхнього електричного приєднання до системи відведення струму). На арк. 129 можна бачити таке приєднання.
7 та 8. Див. відповідь на п. 5.
Шановний Сугор, дякую за уважне вивчення альбому технічних рішень та незмінно продуктивну критику!
1. На експлуатованих покрівлях приклад розміщення системи перехоплення подано у ДСТУ EN 62305-3:2012 у розділі E.5.2.4.2.1 Блискавкозахист покрівлі багаторівневого паркінгу. Там йдеться про "кнопки перехоплювачів", які показано на прикладах з альбому. Не йдеться про захист автомобілів (їх ніщо не захищає на дорогах), лиш про шляхи відведення струму блискавки, який стік мокрими шинами на покриття паркінгу. Звичайно, це не становить захисту для людей. Про це там сказано окремо.
2. Приклад гнучкої перемички у пазах розширення будівель (споруд) подано на Рисунку Е.11 - Встановлення сполучних провідників у залізобетонних конструкціях і гнучких перемичок між двома залізобетонними частинами.
3. Небезпека виникає й без наявності вибухових зон. Адже затікання часткових струмів блискавки до струмопровідних комунікацій, які заходять з покрівлі досередини будівлі (споруди), становить неабияку небезпеку для людей та електро-/електронного устатковання. Це - лише ази системи еквіпотенційних сполучень блискавкозахисту. Проектувальнику належить багато чого ще передбачити, аби влаштувати безпечне розтікання струму блискавки будівлею (спорудою).
4. Для вибору числа бетонних блоків можна використовувати таблицю відповідності вітрових зон: http://eom.com.ua/index.php?action=downloads;sa=downfile&id=1735 Нещодавно впроваджено загальноєвропейську методику врахування вітрових обтяжень. Хтось має потурбуватися про визнання цієї норми в Україні. Зобов'язуюсь невдовзі розмістити український переклад порад "від ОБО" з цього приводи у нашому файловому архіві.
5. У випадку спалимих фасадних покриттів належить дотримувати відомої роздільної відстані у 100 мм. Додатково, у ДСТУ EN 62305-3:2012 передбачено можливість збільшити переріз сталевого доземного провідника до 100 мм кв., аби його можна було безпечно прокладати впритул до спалимих поверхонь (утеплювачів).
6. Звичайно, можна поліпшити наведені рішення. Так, на арк. 131 належало підкреслити необхідність електричного з'єднання внутрішнього й зовнішнього металевого покриття сандвіч-панелі. На арк. 132 перевірочний злучник розміщено занадто близько до поверхні землі. Рекомендована відстань - 1500 мм для запобігання корозії. З тією ж метою належало захистити земляний увід термозступною трубкою (30 см над й 30 см під землею). Ви праві щодо можливості використання металевих каркасів фасадних конструкцій (не говорячи вже про необхідність їхнього електричного приєднання до системи відведення струму). На арк. 129 можна бачити таке приєднання.
7 та 8. Див. відповідь на п. 5.
Шановний Сугор, дякую за уважне вивчення альбому технічних рішень та незмінно продуктивну критику!