Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж

Если я делаю проект именно с такими решениями по заземлению, то надо ли мне готовиться к шумным обсуждениям о достаточности надёжности защитного заземления и минимальных затратах при этом? Как я уже упоминал ранее, там где другие проектировщики ставили 2 электрода, я втыкаю 8.

Устройство заземления всегда сопряжено с появлением неизвестных ранее факторов (особенно, если на этапе проектирования нет данных о проводимости грунта). Глубины Земли исследованы хуже, чем океанская бездна. Поэтому можно согласиться с Вашим подходом в части необходимости иметь какой-то запас на случай, если измерения покажут необходимость устройства дополнительных заземляющих электродов. Промзоны как раз и являются наиболее сложной средой для проведения измерений сопротивления растекания заземляющих устройств ввиду наличия в земле большого количества не просто металла, но металла, находящегося под каким-то потенциалом. Наивно ожидать, что, поместив какой-то электрод в землю, мы получим "чистую землю". Там могут протекать значительные токи различных гармоник и наводиться чувствительные потенциалы.

      Шановний vvaz455,
      За ДСТУ EN 62305:2012:
      1. Система перехоплення будівлі (споруди) може складатися з довільного поєднання стрижнів, натягнутих провідників та сіток.
      2. Для визначення зон захисту перехоплювачів дозволяється використовувати метод захисного кута, або RSM. Для тієї ж самої будівлі (споруди) можна використовувати обидва методи одночасно.
      3. З огляду на те, що метод захисного кута має обмеження за висотою (залежно від LPL, але не вище 60 м), для димаря у 100 м заввишки належить користуватися RSM.
      4. Для будівель (споруд) висотою понад 60 м рекомендується захист від бічних ударів блискавки (20% загальної висоти від верхньої позначки). Проте, ця рекомендація діє, лише якщо є потреба у захисті чутливого електричного/електронного обладнання всередині будівлі (споруди). Для димаря ця рекомендація не є актуальною.
      Отже:
- приклавши сферу до верхівки димаря Ви самі можете переконатися, що один стрижень не становить повноцінного захисту. Найкращим рішенням мені видається кільце над верхнім краєм димаря;
- спеціялісти писали у одному з блогів, що спостерігали, як верхній край залізобетонної градильні (рос. градирня) був наче мишами погризений внаслідок ударів блискавки     

Цитата: Василич від 21 Листопад 2014, 12:27:10

помоему не надо, автомата D63 почти достаточно

автоматический выключатель не спасет разрядник, как и видно на фото, а вообще надо смотреть рекомендации Бетермана по монтажу разрядников

      Слушне зауваження! Дійсно, автоматичний вимикач не рекомендується у якості додаткового захисту SPD від надструмів. Причина - у низький швикості спрацювання "автомата". Тому належить використовувати топкі запобіжники.
      Все було б добре, коли б не пасмо малих струмів (йдеться про SPD Тип 3). На цю "біду" китайські  розробники запропонували вбудовуваний до SPD розчеплювач, характеристики якого найкраще відповідають вимогам. "Автомат" на одиниці ампер із вбудованим SPD та розчеплювачем було представлено на виставці у рамках ICLP-2014, що пройшла у Шанхаї у другій половині вересня. Чекаймо на ці пристрої ...

Клеммная колодка арт. 2009102, на 5 клемм 1-4 мм кв.:
http://catalog6.obo-bettermann.com/catalogue/catalogue.do?favOid=vbs_945&act=showIO&forward=showProductGroupView&action=showManyProducts&lang=uk&catId=VBS

Клеммная колодка арт. 2009110, 5 клемм 1-6 мм кв.:
http://catalog6.obo-bettermann.com/catalogue/catalogue.do?favOid=vbs_951&act=showIO&forward=showProductGroupView&action=showManyProducts&lang=uk&catId=VBS

Видимо на 8 клемм в коробках серии Т колодок нет.

А не взять ли Вам в пустую коробку серии Т (если уж так полюбилась) безвинтовые клеммные колодки арт. 2054523:
http://catalog6.obo-bettermann.com/catalogue/catalogue.do?favOid=vbs_986&act=showIO&forward=showProductGroupView&action=showManyProducts&lang=uk&catId=VBS

На численні прохання проектувальників і монтажників України, в учбовому центрі ТОВ "ОБО Беттерманн Україна", за адресою вул. Борщагівська, 115/3 (НТУУ КПІ, корп. 22, ауд. 205) за сприяння «Інституту енергозбереження та енергоменеджменту» НТУУ «Київський політехнічний інститут»,
у понеділок 10 листопада з 11:00 по 15:30 проводиться семінар з тематики:

„Проектування і монтаж систем захисту від блискавки та перенапруг
за ДСТУ EN 62305:2012”.

Виклад має чітку практичну скерованість, враховує вимоги нових технічних норм та провадиться із застосуванням сучасної проекційної техніки. Буде представлено зразки продукції, технічну документацію, надано час для запитань.

Семінар проводить Євген Баранник, керівник департаменту з блискавкозахисту ТОВ "ОБО Беттерманн Україна", учасник міжнародних конференцій з блискавкозахисту «ICLP 2002» - «ICLP 2014», автор численних публікацій з тематики захисту від перенапруг і блискавки, член Робочої Групи ТК 315 з розроблення ідентичного перекладу ДСТУ EN 62305:2012

Зміст:
Вступ
1. Діючі стандарти з блискавкозахисту та перспективи їхнього вдосконалення.
2. Стандарт ДСТУ EN 62305-1:2012. Ґенеральні засади.
3. Стандарт ДСТУ EN 62305-2:2012.  Порядкування ризиками.
4. Стандарт ДСТУ EN 62305-3:2012. Фізичні пошкодження і загроза для життя.
4.1. Зовнішня система захисту від блискавки (призначення, вибір виду, “природні” компоненти).
4.1.1. Система перехоплення блискавки (стрижні, троси, сітка). Унормовані та ненормативні методи визначення зон захисту.
4.1.2. Роздільна відстань. Ізольований блискавкозахист.
4.1.3. Система доземних провідників. Ізольований на 100 кВ доземний провідник isCon®.
Перерва „Кава-брейк” – 15 хв.
4.1.3. Система земляного закінчення.
4.2. Внутрішня система захисту від блискавки (генеральні засади). Система еквіпотенційних сполучень.
4.3. Обслуговування та перевірка громовідхильників (задачі, порядок та обсяги).
4.4. Заходи запобігання загрозі життю внаслідок повстання напруги дотику і кроку.
5. Стандарт ДСТУ EN 62305-4:2012. Електричні і електронні системи всередині споруд.
5.1. Проектування і монтаж громовідхильників споруд.
5.2. Вземлення та влаштування еквіпотенційних сполучень.
5.3. Магнетне екранування і рекомендації щодо прокладення електропровідні.
5.3. Координований захист від імпульсів перенапруг.
6. Реалізація вимог національних і міжнародних норм на прикладі комплектуючих “OBO Bettermann” для влаштування систем захисту від блискавки.
7. Приклади виконання систем захисту від блискавки.
Запитання і відповіді з тематики блискавкозахисту.

Буде висвітлено, зокрема, такі питання:
- які аргументи потрібні проектувальнику і монтажнику для продуктивної розмови із замовником;
- як не вийти за межі стандартів, проектуючи ESE-системи, з ранньою емісією стримерів (комерційна назва «активний блискавкозахист»);
- як можна сприяти поліпшенню нормативної бази щодо систем захисту від блискавки;
- як можна зменшувати вартість блискавкозахисту залученням „природних” компонентів;
- як визначати зони захисту від блискавки методом сфери, що котиться, небезпека застосування ненормативних методів;
- як прокладати доземні провідники, уникаючи небезпеки напруги дотику і кроку;
- які особливості і рекомендації існують щодо геометрії систем земляного закінчення типу „А” і типу „В”;
- якими засобами можна захистити електричні та електронні прилади у будівлях (спорудах) від пошкоджень блискавкою;
- як добрати і правильно встановити пристрої обмеження імпульсів (блискавичники і виснажники);
- чи є блискавичники і виснажники пристроями одноразової дії;
- чи завжди належить захищати блискавичники і виснажники додатковими запобіжниками.

З огляду на обмежену кількість місць, для участі у семінарі належить зареєструватися за телефоном 044 494-3089 у Олени Черненко.
Участь у семінарі безкоштовна.

      Система еквіпотенційних сполучень є важливою складовою надійного захисту від блискавки будівель і споруд. На жаль, в Україні цим системам не приділяється належної уваги. У проектах зазвичай обмежуються однми-двома реченнями у пояснювальній записці, переписаних з розділу 8.3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008. Ці недоліки стають причиною пошкоджень електричних та електронних пристроїв від бизьких ударів та прямих влучень блискавки.
      Новий семінар "від ОБО Беттерманн" під назвою «Влаштування системи еквіпотенційних сполучень LPS згідно рекомендацій ДСТУ EN 62305:2012» покликаний заповнити цю прогалину. Нижче наведено зміст цього семінару.

  ВСТУП
1. Система еквіпотенційних сполучень – важлива складова LPS, яка запобігає небезпечному іскрінню всередині будівель (споруд)
2. Терміни та визначення.
3. Мінімальні значення поперечного перерізу провідників еквіпотенційних сполучень.
4. Зменшення роздільної відстані s шляхом влаштування додаткових еквіпотенційних сполучень.
5. Особливості системи еквіпотенційних сполучень у випадку будівель (споруд) з ризиком вибуху.
6. Системи еквіпотенційних сполучень у резервуарних парках.
6. Рекомендовані консультування у процесі проектування системи еквіпотенційних сполучень.
7. Особливості використання сталевого риштунку залізобетонних конструкцій у системі еквіпотенційних сполучень:
7.1. Сполучні провідники.
7.2. Контактні закладні деталі.
7.3. Точки приєднання для внутрішньої системи еквіпотенційних сполучень.
7.4. Використання струмопровідних рам несних конструкцій.
7.5. Використання фундаментних анкерів або опорних балок машин, апаратів або корпусів для досягнення еквіпотенційних сполучень у промисловій будівлі (споруді).
7.6. Приклади конструктивних рішень місць з’єднань у залізобетоні.
8. Особливості з'єднань в'язальним дротом, затисканням та зварюванням.
9. Запобігання іскрінню внаслідок проходження струму блискавки внутрішніми колонами.
10. Точки підключення до сталевих стрижнів риштунку у великих будівлях (спорудах).
11. Підключення до риштунку збірних залізобетонних частин.
12. Еквіпотенційні сполучення у будівлях (спорудах) з компенсаційними швами.
13. Про два способи запобігання небезпечному іскрінню LPS та металом, електричним і телекомунікаційним устаткуванням.
14. Придатність струмопровідних частин покрівлі будівель (споруд) до створення екранів.
15. Варіанти сполучення надбудов покрівлі на сталевих будівлях (спорудах). 
16. Сполучення електроустатковання, що виходить за межі захищеної зони.
17. Необхідні сполучення з покриттям парапету покрівлі.
18. Приклади встановлення струмопровідних сполучників між металевими плитами фасаду.
19. Еквіпотенційні сполучення внутрішньої електропровідні та металевих частин з LPS.
20. Врахування дії магнетного поля часткових струмів блискавки, що течуть колонами будівель (споруд).
21. Сполучення риштунку колон з системою перехоплювачів і системою уземлення.
22. Особливості сполучення за наявності на фасаді вікон з суцільним стрічковим склінням.
23. Сполучний провідник вземлювальних електродів у скелястому ґрунті
24. Запитання і відповіді з тематики блискавкозахисту.

Цитата: alemmir від 05 Серпень 2011, 11:39:16

"А где пишется что ее нельзя использовать?"

alemmir, а где в нормах прописана методика расчета зон защиты?

Про це написано у розділі щодо методики визначення зон захисту стрижньових та тросових систем перехоплення. Там застосовується або концепція захисного кута або дистанції останнього стрибка лідера блискавки (радіус сфери, що котиться). Натомість ESE-системи (які у нас приховують пд назвою "активні") використовують концепцію CVM-Collective Volume Method, розтрощену теоретично та практично понад 20 рокв тому. Дійсно, немає заперечень проти встановлення будь-чого, що здатне безпечним чином витримати удар блискавки. Але розрахунок зони, яку воно захистить, належить виконувати відповідно до СТАНДАРТИЗОВАНИХ методик. Оттоді побачите, який блискавкозахист дешевший!

Цитата: dozen від 21 Грудень 2010, 11:02:39

ВБН-АПК-03.07- нет там, ссылка идет на РД. Где еще посмотреть?

Ищите ответ в вопросе 
п.2.3 РД 34.21.122-87

Про РД забувайте. Людство невпинно прогресує, знаходячи нові прийоми захисту від блискавки.
Щодо розташування, то мається на увазі дотримання мінімально достатньої відстані від LPS (системи блискавкозахисту) до струмопровідних частин споруди (у нашому випадку - до сталевих корпусів сиосів, перехідних містків, електропровідні, лихтарів та інших інженерних систем). Це і є роздільна відстань s за ДСТУ EN 62305-3:2010, методику розрахунку подають, зокрема, компанії, які постчають комплектуючі LPS. Взяти хоча б спрощений метод з каталогу "ОБО Беттерманн": http://catalog.obo-bettermann.com/cps/rde/xbcr/SID-0CA1033C-66294BDE/obo-bettermann/download/uk-uk/Katalog_TBS_2012_ru.pdf
Для дотриманя s на ринку є достатньо виробів для ізольованого закріплення елементів LPS на критичних ділянках споруди, яка захищується. Це виявляється набагато дешевше, ніж височенні щогли, що стоять поруч із сиосами.
Не забудьте у проекті передбачити таблички щодо заборони знаходження людей на високих точках споруди під час грози. Якщо й не влучить блискавка, то імпульсне електромагнетне поле невідворотно спотворить психіку.