Перегляд Повідомлень

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Messages - Roman

Сторінок: [1] 2 3 ... 19
1
Думаю, що конфігурацією стелі. Там, напевно, ребристі плити перекриття. У ДСТУ-Н CEN/TS 54-14 з цього приводу є такі вказівки:

   Будь-які нерівності стелі (наприклад, балки або ребра плит перекриття), що мають висоту більш ніж 5% висоти стелі, потрібно розглядати як перегородки, і в цьому випадку треба виконувати такі вимоги:
   D > 0,25(H – h): сповіщувачі встановлюють у кожному відсіку;
   D < 0,25(H – h): сповіщувачі встановлюють у кожному другому відсіку;
   D < 0,13(H – h): сповіщувачі встановлюють у кожному третьому відсіку,
   де:
   D — відстань між балками (м), що виміряна від зовнішніх сторін;
   H — висота приміщення (м);
   h — висота балки (м).

2
На який пункт ККООЕЕ посилаються? І що в тому щиті такого, що їм необхідно бачити?

3
CC19, ви питали... Отже, для сховища площею 670 кв.м знадобилося 350Вт аварійного резервного освітлення (світлодіодного). Все навантаження розподілено між двома груповими лініями, по 175Вт на кожну. Кожна групова лінія живиться від шафи безперебійного живлення, яка розрахована на 48 годин безперервної роботи (інвертор з функцією зарядки 12/220В 500Вт, зарядний пристрій для акумуляторних батарей 12В 80А, акумуляторні батареї 12В, 200Агод – 4шт). Обладнання ENEXT. Орієнтовно ціна однієї шафи 123 тис.грн.

 

4
Я так і зрозумів. Але все змінюється...

5
3.49 резервне освітлення
Та частина аварійного освітлення, яка дає можливість продовження звичайної діяльності без суттєвих змін.
А у п.8.9.5 написано про антипанічне освітлення (https://e-construction.gov.ua/files/new_doc/3021958029097567993/2023-01-23/af44e6ba-3076-4c59-a754-d9319b6eb80d.pdf)

6
Поки що зупинився на наступному варіанті. Приймаю, що аварійне освітлення захисної споруди все ж таки належить до категорії "резервне", тому має становити 30% від норми для робочого. Норматив освітленості робочого освітлення у 200лк відхиляю, як рекомендований, а не обов’зковий. Для визначення прийнятної норми освітленості звертаюся до рідного ДБН В.2.5-28:2018. Визначаю найбільш придатний для перебування в умовах укриття розряд зорової роботи. Згідно табл. 5.2 це буде Ж-1, норма освітленості 75лк. На ній і зупиняюся і від неї визначаю норму для аварійного резервного освітлення 75х0,3>22,5лк. Оскільки освітленість повинна прийматися за стандартною шкалою, то найближче значення буде 30лк. Для живлення від АБЖ протягом 48 годин це все ж таки доволі багато.

7
Я дуже хочу підійти творчо:) Але унормовані визначення понять антипанічного та резервного освітлення конкретно гальмують цей процес. І найгірше, що в моєму випадку, як Ви і передбачили,  ДЕС відсутня, і будувати ситему аварійного освітлення потрібно саме з використанням АКБ. Виходить космічний корабель.

8
Потрібно міняти.
"Розміщувати масляні трансформатори у вбудованих і прибудованих ТП, КТП, ЗРП забороняється.
Кількість сухих трансформаторів та їх потужність не обмежується". (п.2.12 ДБН В.2.5-23:2010)

9
В продовження теми.
В ДБН В.2.2-5:2023 запроваджені деякі не зрозумілі мені новації. Не зрозумілі в плані реалізації вимог нормативних документів.
В ДБН 97 року в приміщенні для переховуваних нормувалася освітленість 50лк. Тепер «для приміщень загальних місць перебування людей рекомендується застосувати світлотехнічні вимоги згідно з ДСТУ EN 12464-1 як для зон очікування або залів очікування» (п.11.5.11). Це вже 200лк. Це робоче освітлення. Не мало. Але, ок.
Аварійне освітлення, як я писав у попередньому дописі, повинно функціонувати протягом 48 годин поспіль. Але який це з «підвидів» аварійного освітлення, відповідно до ДБН В.2.5-28:2018 (мова саме про приміщення для перебування людей)? Зважаючи на те, що у випадку відключення робочого освітлення під час повітряної тривоги, переховувані не будуть евакуйовуватися із захисної споруди, а перебуватимуть у ній до завершення тривоги, то,  напевно, це буде аварійне резервне освітлення. Для якого норма освітленості, відповідно до ДБН В.2.5-28:2018, становить не менше 30% від норми робочого освітлення. Тобто 200х0,3=60лк.
Питання поки що в тому, чи правильно, на вашу думку, я визначив тип аварійного освітлення?

10

З 1 листопада 2023 року набуває чинності новий  ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» (https://dreamdim.ua/wp-content/uploads/2023/08/DBN_V_2_2_5-2023.pdf).
 
В ньому запроваджена наступна вимога: аварійне освітлення віднесено до особливої групи першої категорії (табл.11.10). І далі, відповідно до п.11.5.6: «Для електроприймачів особливої групи І категорії надійності електропостачання необхідно передбачати додаткове живлення від незалежного джерела живлення, що забезпечує електропостачання впродовж не менше 48 годин поспіль. Таким джерелом живлення можуть бути генераторна установка (зокрема, ДЕС), акумулятори безперебійного живлення (АБЖ), акумуляторні батареї тощо».





11
Добрий день, товариство.
Потрібна консультація щодо необхідності обладнання системою пожежної сигналізації та оповіщення вбудованих споруд цивільного призначення шкіл.
Мова про найпростіші укриття та/або споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття. Хто в темі, хто вивчав цю тему? Допоможіть, будь ласка (з посиланнями на норми, постанови, листи ДСНС та ін.).

13
раніше використовував продукцію СКаТ (SCaT) - Системи Кабельних трас. http://www.scat.com.ua. Але це Краматорськ. Не знаю, чи організували вони релокацію виробництва. 

14
Добрий день, товариство.
Потребую консультації представників SE.
Потрібно забезпечити комутацію мережі постійного струму після зварювального випрямляча. Напруга зварювальної мережі 60DC, струм – не більше 1250А. Від вихідних шин випрямляча з чотирма болтами М12 відходять чотири одножильних кабеля (мідь, 95 кв.мм) паралельно, тобто вихідний струм 1250А розподіляється по чотирьох кабелях. Планую для комутації застосувати вимикач-роз’єднувач INTERPACT INV400 4P. А саме, кожен кабель підключити на окремий полюс. З вихідних зажимів вимикача також чотири кабеля будуть підключені у монтажному ящику на спільну шину для подальшого розподілу гнучкими кабелями до баластних реостатів. Питання в тому, чи можливий такий варіант підключення INV400 4P?

З тої інформації, яку мені вдалося знайти у каталогах, випливає наступне:
- Полюси Compact INV в мережі постійного струму можуть бути паралельно з’єднані (2,3 або 4 полюси). Що дозволяє збільшити, відповідно,  у 2, 3, 4 раза пропускну спроможність аппарата, тим самим зменшити вартість електроустановки.
Наприклад, паралельне з’єднання чотирьох полюсів вимикача-роз’єднувача INV 400 збільшує пропускну спроможність апарата до 1280А.
- При напрузі менше 63В DC показана схема паралельне з’єднання двох та трьох полюсів вимикача-роз’єднувача (https://download.schneider-electric.com/files?p_Doc_Ref=LVPED221002EN&p_enDocType=Catalog&p_File_Name=LVPED221002EN.pdf стор.33 (А-9)). Можливість паралельного з’єднання чотирьох полюсів також зазначена в тексті під цією схемою.
- Паралельне з’єднання двох або трьох полюсів здійснюють через дво-, триполюсну контактну пластину. Паралельне з’єднання чотирьох полюсів не є поширеним, тому відсутні комплектні контактні пластини для такого підключення. Хоча для автоматів NSХ DC 400 є рекомендація по виготовленню подібної чотириполюсної контактної. Напевно, вони потрібні для розподілу між полюсами апарата, коли до входу підходить один кабель/шина і для моєї схеми вони не обов'язкові. Хоча це теж питання, по якому потрібна консультація.

PS. Схожу тему я вже порушував http://eom.com.ua/index.php/topic,31282.msg206049.html#msg206049, але сформульовано там було якось кострубато.

Сторінок: [1] 2 3 ... 19