Перегляд Повідомлень

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Messages - Muta

Сторінок: [1] 2 3 ... 13
1
Як резюме, я би порівнювала загальну навантагу (з кабелями включно) на ділянці з показником, де фігурує висота до шаф (тобто, іншого навантаження).
Тобто, беремо загальну навантагу Q з кабелями, обладнанням, резиновими діелектричними матами в проходах і таке інше.
Якщо кабелі розташовані зверху над обладнанням та іншим пожежним навантаженням - ми цю відстань не враховуємо, а беремо відстань від перекриття до навантаги, що під кабелями.

Я правильно Вас зрозумів?



2
Змішана пожежна навантага - 50% кабелі, 50% - ізоляція електрообладнання. У формулі враховувати, получається, 50%

3
Знов же, в залежності від того, як він облаштований, він може бути таким окремим маленьким "приміщенням".
Кабельний канал в електроприміщенні не відділений перегородками з нормованою огнестійкстю, є частиною приміщення. Та і кабелі можуть лежати не тільки в кабельному каналі...

Основне питання в загалі до змісту того пунткта ДСТУ. Кабелі що, можна не враховувати при розгляді формули формули?

Q>=0.64*g*H^2

4
Питання залишається досі актульним
В п. 7.6.1.1 ДСТУ Б.В.1.1-36:2016 в пояснені щодо величин у формулі

Q>=0.64*g*H^2

вказано
Н - мінімальна відстань від пожежної навантаги (окрім кабельних ліній) до нижнього пояса незахищених металевих ферм або перекриття (покриття),

Тобто, я правильно думаю, що для кабелів ця вимога не застосовується? Мені потрібно розрахувати категорію електроприміщення з кабельним каналом в підлозі... чи треба мені враховувати відстань від кабельканала до перекриття приміщення?
В електроприміщенні пожежна навантага складається з кабелів та електрообладнання. Припустимо, що ми знаємо навантагу від обладнання і від кабелів. Але вони можуть бути розташовані на різній висоті (відстані до перекриття, кабелі наприклад йдуть під перекриттям і спускаються вниз в щити)

5
в старому (скасованому) ДБН 38 щодо блискавкозахисту були обмеження розташування струмовідводів і заземлювачів блискавкозахисту. Що там зараз - треба дивитися

6
Електроприміщення категороються за поженобезпечністю, але не категорується клас зони за НПАОП 40.1-1.32-01 (ДНАОП 0.00-1.32-01). Це вже розглядалося.

Деяка довідкова інформація на пожежну навантагу кабелів є в додатках ДСТУ CEN/TS 54-14



7
В п. 7.6.1.1 ДСТУ Б.В.1.1-36:2016 в пояснені щодо величин у формулі

Q>=0.64*g*H^2

вказано
Н - мінімальна відстань від пожежної навантаги (окрім кабельних ліній) до нижнього пояса незахищених металевих ферм або перекриття (покриття),

Тобто, я правильно думаю, що для кабелів ця вимога не застосовується? Мені потрібно розрахувати категорію електроприміщення з кабельним каналом в підлозі... чи треба мені враховувати відстань від кабельканала до перекриття приміщення?




8
Muta. А чому так далеко зайшли до п.1.7.145 ПУЕ,  давайте подивимся на абз 2 п 1.1.1 ПУЕ. "Ці Правила є обов"язковими для застосування під час проектування нового будівництва, реконструкції...." . Стандарт ДСТУ Б В.2.5-82:2016 згідно 1.4 застосовують для споруд які будуються і реконструюються. А мова йде про будівлю збудовану в 1980р, ніяких робіт вказаних в п1.1.1ПУЕ, п.1.4ДСТУ не передбачається.  Розеточна мережа алюміній 2(1х2.5). В ті часи заземлення- зануленням Оргтехніка, чайники. Працівникам почали привозити їжу з умовою повернення чистого посуду. Поставили бойлер.. Тепер прошу Ваші пропозиції , бажано, без зашкварів

1) зашквар - це коли хитрий замовник пропонує технічне рішення яке його влаштовує, але щоб за наслідки відповідали проєктувальники
2) чому б  вам тоді не використовувати обладнання випуску до 1980 років або у подвійній ізоляції що не потребує заземлення?
3) робіть розділення тоненького ПЕН (хоча це не пен за існуючою тоді і зараз термінологією) в розетці і коли у вас відгорить нуль, що з'єднує розетку з щитом то корпус нагрвача буде під напругою
4) а хіба переобладнання електромереж не реконструкція?

9
Леонід, у вас жеж пен провідник до розеток має переріз 10 мм2? 
10... як вимагагає п. 1'.7.145 пуе та 6.3.4 ДСТУ Б В.2.5-82:2016 ?
щоб не ставити під сумнів


10
В ДКС Україна є таке
Однокомпонентна вогнестійка піна DF
Вогнестійкий герметик DS
треба питати у виробника чи підійдуть для зовнішнього застосування
https://dkc.ua/wp-content/uploads/2024/07/017-Vulcan-2024-part.pdf

11
А кабель ввідний не броньований?

12
Щось не зрозуміло, що саме вас турбує? Що аркуш проекта - це документ?
звісно мене турбує, що за мої податки таке "розробили"
і щоб потім я голову ламав як його застосовувати

Аркуш проєкта може бути окремим документом, тільки якщо він має свій окремий шифр (позначення) згідно з п. 5.1.2 цього ж недолугого дсту
таке відчутя, що розробники навіть не пробували вичитувати, що самі написали


13
 :slap: Ось ще "вдосконалень" знайшов в п.8.1 ДСТУ 9243.4
Цитувати
Під зміною робочого документа (окремий аркуш кресленика або текстового документа, що має власний порядковий номер), виданого замовнику раніше,.......

тобто окремий аркуш комплекта креслень, які мають всі однакове позначення це тепер документ!

А як же ж тоді бути з п.8.5.15?  ::)




14
4Iн (бо менше - не вистачить моменту)
Muta, у Вас ТП чи ДЕС?
ТП
Завантажений похилий конвеєр.
при розрахунку (за відсотності інших достовірних даних) приймав величину необхідної кратності пускового момента механізма по табл. К1 (ДБН В 2.5.-23-2010) як для ліфтів.

15
ДСТУ Н Б В.2.5-80:2015 в п.10.9 допускає зниження напруги на шинах ТП під час запуску підключених до них електродвигунів (один
раз впродовж зміни) - до 25 % від номінального значення напруги.
 ::) І в той же час там же далі
Однак при цьому слід виключати можливість виникнення провалів напруги, які є порушенням  якості електричної енергії. Згідно з ДСТУ ЕМ 50160 провал визначається як тимчасове зменшення
 середньоквадратичної величини напруги нижче рівня 90 % від величини опорної напруги на час від 10 мс до 1 хв включно.

Що цікаво в СН174-75 теж доускали зниження напруги до 25%, а про провали напруги нічого не було.
В мене при розрахунку зниження напруги на шинах ТП під час запуску получилося 15% до 0,85Uн, і це при застосуванні пристрою плавного пуску з обмеженням струму до 4Iн (бо менше - не вистачить моменту)
Питання власне -
1) Як я розумію зниження напруги на шинах більше 10% - це вже і є провал напруги. Це в нас так норми пишуть чи я чогось не розумію?
2) Чи можуть бути проблеми у роботі АВР в ТП, і чи треба на це звертати увагу розробника АВР?

Сторінок: [1] 2 3 ... 13