МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ,
БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
Про визначення категорії складності
об’єктів будівництва
У зв’язку з набранням чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон) та зверненнями, які надходять від суб’єктів господарювання стосовно визначення категорій складності об’єктів будівництва, Міністерство регіонального розвитку та будівництва України інформує.
Відповідно до статті 32 зазначеного Закону віднесення об’єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.
Порядок віднесення об’єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.
Стосовно вищевикладеного слід зазначити наступне.
Положення чинного ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» (у т.ч. і довідкового додатку П) діють у частині, що не суперечать положенням нормативно-правових актів більш високого рівня.
Відповідно до п.2 ст. 32 Закону категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.
Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до п. 5.1 чинного ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».
У зв’язку з чим визначену проектною документацією категорію складності об’єктів будівництва необхідно перевіряти з урахуванням класу наслідків (відповідальності).
При цьому пропонується наступна схема урахування класу наслідків (відповідальності) СС-1; СС-2; СС-3:
класу наслідків СС-1 відповідають І та ІІ категорія складності;
класу наслідків СС-2 відповідають ІІІ та ІV категорія складності;
класу наслідків СС-3 відповідає V категорія складності.
Проект постанови Кабінету Міністрів України про порядок віднесення об’єктів до IV і V категорій складності розробляється Міністерством та буде внесено на розгляд Уряду у строки, визначені підпунктом 2 пункту 12 розділу V «Прикінцеві положення» Закону.
Отже, у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», для всіх об’єктів, що проектуються, будуються чи приймаються в експлуатацію, визначена у проектній документації категорія складності може бути уточнена проектною організацією разом із замовником будівництва з урахуванням вищезазначеного.
В.о. першого заступника Міністра А.В.Беркута
Клас наслідків (відповідаль-ності) будівлі або споруди Характеристики можливих наслідків від відмови будівлі або споруди
Можлива небезпека для здоров'я і життя людей, кількість осіб Обсяг можливого економічного збитку, м.р.з.п. Втрата об'єктів культурної спадщини, категорії об'єктів Припинення функціонуван-ня комунікацій транспорту, зв'язку, енер-гетики, інших інженерних мереж, рівень
які постійно перебувають на об'єкті які періодично перебувають на об'єкті які перебувають поза об'єктом
ССЗ
значні наслідки понад 300 понад 1000 понад 50000 понад 150000 національного значення загально-державний
СС2 середні наслідки від 20 до 300 від 50 до 1000 від 100 до 50000 від 2000 до 150000 місцевого значення регіональний, місцевий
СС1 незначні наслідки до 20 до 50 до 100 до 2000 — —
Примітка 1. Будівлі або споруді присвоюється найвищий клас наслідків (відповідальності) за однією з усіх можливих характеристик можливого збитку від відмови.
Примітка 2. Вважається, що на об'єкті постійно є люди, якщо вони перебувають там не менше ніж вісім годин на добу і не менше ніж 150 днів на рік. Людьми, які періодично відвідують об'єкт, вважаються ті, що перебува¬ють там не більше трьох годин на добу. Небезпекою для життєдіяльності людей є можливе порушення нормальних умов життєдіяльності більше ніж на три доби.
Примітка 3. Обсяг можливого економічного збитку визначається відповідно до Методики [3].
Примітка 4. Мінімальний розмір заробітної плати (м.р.з.п.) щорічно встановлюється Законом України [4].
Примітка 5. Чисельні значення характеристик, що визначені у колонках 2-5 таблиці, відповідають критеріям, що визначають рівень надзвичайних ситуацій [5].
Примітка 4. Категорії об'єктів культурної спадщини встановлюються відповідно до чинного законодавства [6].
Примітка 5. Рівень значення комунікацій та інших інженерних мереж установлюється відповідно до чинного законодавства [7].
Примітка 6. Для висотних будівель клас наслідків (відповідальності) приймається не меншим ніж:
СС-2 – для будівель заввишки від 73,5 м до 100 м;
СС-3 – для будівель заввишки понад 100 м.
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ОБ'ЄКТІВ ЗА КЛАСАМИ НАСЛІДКІВ (ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ)
Наведені нижче орієнтовні переліки лише ілюструють вимоги таблиці 1. Терміни такого типу як "крупні вокзали, аеровокзали і вертолітні станції", "крупні лікарні" тощо, а також призначення будівельному об'єкту класу відповідальності визначаються точно у нормах проектування цих об'єктів відповідно до вимог таблиці 1.
До будівель і споруд класу СС3, як правило, слід відносити:
- об'єкти нафто- і газодобувної, газопереробної, металургійної, хімічної та інших галузей промисловості, обладнані пожежо- і вибухонебезпечними ємкостями і сховищами рідкого палива, газу і газопродуктів, особливо при їх зберіганні під тиском (технологічні трубопроводи, апарати, котли, газгольдери, ізотермічні резервуари ємністю понад 10 тис. кубометрів, резервуари для зберігання нафти та нафтопродуктів ємністю 30 тис. кубометрів і більше, посудини високого тиску тощо);
- об'єкти хімічної, нафтохімічної, біотехнологічної, оборонної та інших галузей, що пов'язані з використанням, переробкою, виготовленням і зберіганням хімічно токсичних, вибухо- і пожежонебезпечних речовин і промислових вибухових матеріалів, біологічно небезпечних речовин тощо;
- об'єкти вугільної і гірничорудної промисловості, небезпечні щодо пожежі, вибуху і газу відповідно до класифікації Держнаглядохоронпраці;
- будівлі головних вентиляційних систем на копальнях і рудниках;
- об'єкти атомної енергетики (АЕС, AETC, ACT), включаючи сховища і заводи з переробки ядерного палива і радіоактивних відходів, а також інші радіаційне небезпечні об'єкти за класифікацією Держатомнагляду;
- об'єкти гідро- і теплоенергетики (ГЕС, ГРЕС, ТЕС, ТЕЦ, ГАЕС) потужністю понад 1,0 млн. кВт;
- мости і тунелі на дорогах вищої категорії, або протяжністю понад 1000 м чи прогоном понад 300 м;
- стаціонарні споруди знаків навігаційної обстановки;
- шлюзи і основні портові споруди на водних шляхах 1-го і 2-го класів ДСТУ Б В.2.3-1;
- будівлі і споруди крупних залізничних вокзалів і аеровокзалів;
- магістральні трубопроводи діаметром понад 1000 мм, або з робочим тиском понад 2,5 МПа, а також ділянки магістральних трубопроводів меншого діаметра і з меншим робочим тиском у місцях переходів через водні перешкоди, залізничні та автомобільні дороги;
- гідротехнічні споруди меліоративних систем із площею зрошення і осушення понад 300 тис. га і водоймищ об'ємом понад 1 кубічний кілометр;
- крупні елеватори і зерносховища, млинарські комбінати;
- житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 м;
- будівлі основних музеїв, державних архівів, сховищ національних історичних і культурних цінностей;
- видовищні об'єкти з масовим перебуванням людей (стадіони, театри, кінозали, цирки, виставкові приміщення тощо);
- будівлі університетів, інститутів, шкіл, дошкільних закладів тощо;
- великі лікарні та інші заклади охорони здоров'я;
- універсами та інші великі торговельні підприємства;
- об'єкти життєзабезпечення великих районів міської забудови і промислових територій;
- великі об'єкти захисно-запобіжного характеру (протиселеві, протизсувні, протилавинні споруди, захисні дамби тощо).
До будівель і споруд класу СС2, як правило, слід відносити ті, що не належать до класу СС3:
- основні об'єкти металургійної промисловості, важкого машинобудування, нафтохімії, суднобудування, оборонної промисловості (доменні і мартенівські цехи, складальні корпуси, високі димові труби тощо);
- копри, машинні відділення добувних машин;
- об'єкти гідро- і теплоенергетики потужністю менше 1,0 млн. кВт, розподільні системи основних електромереж високої напруги (включаючи опори ліній електропередачі і відкритих розподільних пристроїв);
- ємкості для нафти і нафтопродуктів;
- шляхові полотна магістральних автодоріг, злітно-посадкові смуги, мости і тунелі протяжністю менше 1000 м, канатні дороги, вокзали, аеровокзали, вертолітні станції;
- магістральні трубопроводи;
- великі готелі, гуртожитки;
- об'єкти водопроводу і каналізації (включаючи водонапірні башти, очисні споруди, водозабори) промислових підприємств і населених пунктів;
- будівлі видовищних і спортивних підприємств, підприємств торгівлі, громадського харчування, служби побуту, установи охорони здоров'я;
- будівлі і споруди центральних складів для забезпечення життєвих потреб населення, склади особливо цінного устаткування і матеріалів, військові склади;
- житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки до 100 м.
До будівель і споруд класу СС1, як правило, слід відносити:
- всі об'єкти промисловості, енергетики, транспорту і зв'язку, сільського господарства і переробки сільгосппродукції, що не віднесені до класів СС3 і СС2;
- громадські будівлі, об'єкти фізкультури та спорту, що не віднесені до класів СС3 і СС2, а також усі тимчасові об'єкти, мобільні будинки;
- об'єкти внутрішньовиробничих доріг, комунікацій і продуктопроводів;
- парники, теплиці;
- опори розподільної мережі низької напруги, освітлювальні опори.
Примітка. У нормах проектування конкретних об'єктів їх класифікаційні параметри можуть уточ¬нюватися.
Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж
