Разговор начался с того, что в ПУЕ недостает подробностей концепции объясняющей категории надежности, не разложило ПУЕ тему по полочкам, а можно сказать - не развернуло по пунктикам
Извините, не понимаю в чем проблема? Или это исключительно академический интерес? По моему, в ПУЭ все разложено по полочкам
1.2.17 Електроприймачізанадійністюелектропостачанняподіляютьна такі трикатегорії:
Електроприймачі I категорії – електроприймачі, переривання електропостачання яких може спричинити: небезпеку для життя людей, значний матеріальний збиток споживачам електричної енергії (пошкодження дорогого основного обладнання, масовий брак продукції), розлад складного технологічного процесу, порушення функціонування особливо важливих елементів комунального господарства.
У складі електроприймачів І категорії виділяється особлива група електроприймачів, безперебійна робота яких є необхідною для безаварійної зупинки виробництва з метою запобігання загрозі життю людей, вибухам, пожежам і пошкодженням високовартісного основного обладнання, втраті важливої інформації.
Електроприймачі II категорії – електроприймачі, перерва електропостачання яких призводить до масового недовідпуску продукції, масових простоїв робітників, механізмів і промислового транспорту, порушення нормальної діяльності значної кількості міських і сільських жителів.
Електроприймачі III категорії – решта електроприймачів, що не підпадають під визначення І та II категорій.
Категорії надійності електропостачання визначають залежно від технології основного виробництва споживача електроенергіїзгідно з вимогами ДБН В.2.5-23:2010 «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення».
Остаточно категоріїнадійності узгоджуються замовником проекту електропостачання споживача від зовнішніх джерел електроенергії.
Здесь нет никаких требований к населенным пунктам.
Ну, а выбирать ДБН чем рекомендует? Чутьем же.
Есть такие понятия как
целесообразность и
возможность практического воплощения. Если в здании много потребителей 1 категории, или заказчик хочет все оборудование по 1 категории (п.2.8. ДБН-23), то логично сделать АВР на вводе в здание. Если нужно подключить только противопожарное оборудование
4.17 Електроприймачі протипожежних установок, охоронної сигналізації та сигналізації загазованості незалежно від категорії надійності електропостачання будівлі повинні живитись від різних вводів, а при одному вводі ці електроприймачі повинні живитись двома лініями від одного вводу (див. 4.18). Лінії живлення вказаних електроприймачів необхідно підключати після
ввідних комутаційних апаратів до розподільних панелей ВРП або ГРЩ з улаштуванням АВР.
...
то нет смыла делать мощный АВР на вводе в здание, дешевле поставить несколько АВР меньшей мощности непосредственно возле оборудования к примеру в насосной АУПТ и в венткамере ДУ. Впрочем, пожарники требуют резервировать кабель и поэтому делать АВР на вводе в здание тем более нет смысла если этого не требует заказчик. Видел проекты в которых АВР стоял в ТП в РУ-10кВ, в РУ-0,4кВ, а потом еще и во ВРУ в здании, не знаю чем было обусловлено такое решение, но как утверждают наладчики и эксплуатация - такое решение надежности не добавляет ибо очень сложно настроить согласованную работу 3х АВР
Может это признак качественного инженерного мышления
Т.е. Вы считаете, что все поколения инженеров живших до Вас таким мышлением не обладали? Сможете перечислить все возможные причины прекращения электроснабжения и как часто эти причины случаются?
А посчитав - придти к какому-то решению.
к какому?